дело №-2-9472/06,
2-498/07
РЕШЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ
23 березня 2007 года Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Гончара В.О.
при секретарі Касліній В.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1до військової частини А 0785 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню та компенсації, суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по грошовому забезпеченню, яка виникла у період проходження ним військової служби у зв'язку з недоплатою надбавки за безперервну службі у Збройних силах України, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету в справах охорони державного кордону України й Управління державною охороною України за безперервну службу" (далі-Указ Президента). При цьому позивач, посилаючись на те, що на час введення вещеуказаного Указу Президента, вислуга років у календарному обчисленні у нього складала понад 20 років і з 01.05.2003 року вказана надбавка у нього повинна складати у розмірі 70 процентів, а з 05.08.2003 року в розмірі 90 процентів від грошового забезпечення , але згідно з Наказом Міністра оборони України від 30.07.2004 року, щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних силах України в повному обсязі виплачувалась тільки військовослужбовцям структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та їх функціональних органів військового управління, що утримуються на окремих штатах. Він же получав надбавку в заниженому розмірі, в зв'язку з чим недоплата надбавки за безперервну військову службу складає 16957 грн. 66 коп., яку просить стягнути з відповідача, а також у зв'язку з порушенням термінів виплати , стягнути компенсацію по індексу інфляції в розмірі 3617 грн. 80 коп., а всього 20575 грн. 46 коп.
Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що згідно Указа Президента від 05.05.2003 p., виплата розміру надбавки залежить від розміру асигнувань, які затверджуються Законом України „Про Державний бюджет України" , тому 26.05.2003 р. Міністром Оборони України був виданий наказ „Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", яким встановлено, що розмір надбавки щорічно встановлюються виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра Оборони України. Виділені Міністерством Оборони України на 2003-2004 p.p. кошти в розмірі 82 проценти від потреби дозволяли виплачувати військовослужбовцям зазначену надбавку у відсотках до грошового забезпечення, тому вважає, що з їхньої сторони порушень у виплаті надбавки не було. Не заперечує, що після прийняття Указу Президента, позивачу у листопаді-грудні 2003 р. і в грудні 2005 р. виплачувались надбавки в повному розмірі, тобто 90 процентів.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Згідно довідки від 21.02.2006 р. ОСОБА_1. дійсно проходив військову службу з 12.03.1996 р. (а.с. 10).
Згідно витягу з послужного списку, ОСОБА_1. з 1978 р. навчався у Харківському вищому воєнному командному училищі, після закінчення якого на час розгляду справи в суді проходив військову службу в різних військових частинах (а.с. 12-14).
Згідно Указа Президента України від 05.05.2003 p., військовослужбовцям за високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби виплачувались щомісячні
2
надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, відповідно при стажі 20 років - до 70 процентів, понад 25 років -до 20 процентів (а.с. 19).
Як вбачається з довідки від 10.02.2006 p., ОСОБА_1. з 01.05.2003 р. по
04.08.2003 p. , ОСОБА_1. за безперервну службу виплачувалось 15 відсотків від
грошового забезпечення, У вересні і жовтні 2003 р. - 20 процентів у зв'язку з досягненням
25 років військової служби, в листопаді - грудні 2003 року і в грудні 2005 року - 90
процентів грошового забезпечення. А з січня 2004 р. йому були встановлені і
виплачувались 20, 70, 85 процентів грошового забезпечення (а.с. 11).
Як стверджував в судовому засіданні представник відповідача вказані проценти і надбавки виплачувались позивачу згідно Розпорядження Міністра Оборони України у вигляді телеграм від 26.05.2003 р. за № 146/2095 та від 16.01.2004 р. за № 146/1/11. Як встановлено в судовому засіданні, вказані телеграми Міністра Оборони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, не занесені до Державного реєстру нормативно-правових актів, які видаються Міністерствами та займають права, свободи і законні інтереси громадян, а тому, згідно Указу Президента України від 03.10.1992 р. „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади", п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 є не чинними і не підлягають застосуванню. Крім того, Указом Президента, Міністру Оборони України не надано повноважень щодо зміни розміру вказаної надбавки, у зв'язку з чим вказані Розпорядження Міністра Оборони України не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать ст., ст.. 22, 24 Конституції України, ст.ст. 2, 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членов їх сімей", вищевказаному Указу Президента України.
В ухвалі судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 15.05.2002 p., судова палата дійшла висновку, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок, доплат до них.
Суд бере до уваги, що стаття 24 Конституції України гарантує громадянам рівні права перед Законом. Рівність прав військовослужбовців перед законів укладається в їхньому рівному праві на соціальний захист, гарантований ст., ст.. 17, 46 Конституції України. Статтею 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членов їхніх родин", встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, науковому ступеню, тривалості і умов військової служби. Будь-яких вказівок на привілеї в одержанні розміру надбавки за безперервну службу одних військових службовців у порівнянні з іншими, як передбачено наказом Міністра оборони України № 308 від
30.07.2004 р. (а.с. 16) залежно від проходження служби в центральному апараті
Міністерства оборони, Генеральному штабі, або штабі оперативного командування ні
Конституція України ні Указ Президента України не містять. Тому військовослужбовці,
які займали рівні посади, мають однакове звання, кваліфікацію, вислугу років і не
відрізняються по інших ознаках, одержуючи однакове грошове забезпечення, повинні
одержувати і однаковий розмір надбавки за безперервну службу згідно п. 1 Указу
Президента, що не може залежати від того, де військовослужбовець проходить військову
службу - у центральному апараті Міністерства оборони або у будь-якій другій військовій
частині. Наявність цієї диспропорції в розмірах грошового забезпечення
військовослужбовців по суті є обмеженням у правах одних військовослужбовців у
порівнянні з іншими. Тому суд, оцінюючи представлені докази, вважає вимоги позивача
обґрунтованими, а бездіяльність відповідача, пов'язану з не нарахуванням повного
розміру надбавки за безперервну службу, за винятком місяців, коли вона виплачувалась в
повному обсязі, неправомірними і такими, які порушують права позивача.
3
Як вбачається з наданої довідки, за час проходження служби ОСОБА_1. з 01.05.03 року, будь-яких стягнень не отримував, тому підстав для зменшення виплати вказаної надбавки у командування військової частини-не було.
Керуючись ст., ст.. 17, 24, 46 Конституції України, ст.. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членов їхніх родин", Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету в справах охорони державного кордону України й керування державної охорони України за безперервну службу", ст., ст.. 159,160, 161,162,256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1задовільнити.
Стягнути з військової частини А0785, код казначейства у відділенні Держказначейства в Ленінському районі м. Харкова - 24134120, розрахунковий рахунок 35210001000432 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код банку - 23911595 на користь ОСОБА_1надбавку з компенсацією за безперервну військову службу в розмірі 20575 грн. 46 коп.
Стягнути з військової частини А0785 держмито на користь держави у розмірі 205 грн. 75 коп.
Постанова суду підлягає негайному виконанню, але вона може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
- Номер: 6/144/8/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-498/07
- Суд: Теплицький районний суд Вінницької області
- Суддя: Гончар В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено за підсудністю
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.11.2018
- Дата етапу: 05.02.2019
- Номер: 6/129/23/2019
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-498/07
- Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області
- Суддя: Гончар В.О.
- Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.06.2019
- Дата етапу: 04.07.2019
- Номер: 6/144/14/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-498/07
- Суд: Теплицький районний суд Вінницької області
- Суддя: Гончар В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.08.2019
- Дата етапу: 28.08.2020