АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-510 “в” / 2009 р. Головуючий 1 інстанції Шабельніков С.К.
Категорія: 236-7, 236-8 КПК України Доповідач Курило О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - судді Курило О.М., суддів Олефір Н.О. та Кісельова Г.С., за участю прокурора Колодинського Д.В., слідчого Цібко А.В., заявника ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляцією захисника зацікавленої особи ОСОБА_1 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВСУ в Харківській області від 11 серпня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом порушення законодавства про бюджетну систему України, зокрема використання службовими особами Зміївської районної державної адміністрації Харківської області коштів Зміївського районного бюджету Харківської області усупереч їх цільовому призначенню, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 210 КК України. Як зазначено у цій постанові, службові особи Зміївської РДА Харківської області, в порушення п.8 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», прийняли рішення та підписали розпорядження щодо перерахування коштів Зміївського районного бюджету ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» в сумі 999 500 грн, що спричинило збитки відповідному бюджету на суму виплаченої компенсації.
ОСОБА_1, як особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, в порядку ст. 236-7 КПК України, оскаржено дану постанову до Зміївського районного суду Харківської області.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що кримінальна справа порушена за наявності приводів і підстав для її порушення, а з’ясування питання про правову кваліфікацію за ст. 210 КК України, застосування закону України «Про житлово-комунальні послуги», та інші питання, на які посилається ОСОБА_1 повинні з’ясовуватись в процесі досудового слідства, та може вирішуватись судом лише при розгляді кримінальної справи по суті.
В апеляції захисника ОСОБА_2 вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції захисник послався на те, що суд не врахував істотні обставини, які вказують на те, що на момент порушення справи були відсутні приводи та підстави для порушення справи. Просив постанову суду скасувати, та скасувати постанову слідчого про порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення зацікавленої особи про необхідність скасування постанови суду, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який заперечував проти скасування постанови районного суду, слідчого, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судової справи та матеріали, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Право на оскарження до суду постанов про порушення кримінальної справи передбачене ст. 236-7 КПК України.
Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За змістом цієї статті, для порушення кримінальної справи необхідна наявність даних, які вказують на існування декількох ознак злочину, при чому встановлення наявності всіх ознак злочину на момент вирішення питання про порушення кримінальної справи законом не вимагається.
Судом першої інстанції за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 зроблений обґрунтований висновок про наявність підстав до порушення кримінальної справи, тобто існування достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Так, матеріали справи містять висновок експертного економічного дослідження №6460 від 30 07 2010 року ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого перерахування коштів районного бюджету Зміївського району ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» відбулось в порушення вимог п.8 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», усупереч їх цільовому призначенню, що спричинило збитки відповідному бюджету на суму виплаченої компенсації, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та інші дані, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність порушення кримінальної справи.
У відповідності до ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України кримінальна справа порушується не тільки при наявності підстав, але і при наявності приводів до порушення справи.
Вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи наведений у ч. 1 ст. 94 КПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що зазначена кримінальна справа була порушена за наявності передбаченого законом приводу до порушення кримінальної справи. Як вірно встановлено судом та вказано в постанові про порушення кримінальної справи за ознаками ч.2 ст. 210 КК України, приводом до її порушення стало безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину, про що свідчить рапорт, зареєстрований в ЖЗРПЗ за №2012 від 11 08 2010 року, та що було встановлено судом першої інстанції.
Із урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що на момент порушення кримінальної справи існували як приводи, так і підстави для порушення цієї справи. Будь-яких даних про незаконність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, матеріали справи не містять. Зазначене у своїй сукупності вказує на те, що кримінальна справа була порушена із дотриманням вимог ст. ст. 94,98 КПК України, а суд першої інстанції на законних підставах відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його скарги.
Посилання захисника на відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи спростовуються наданими суду першої інстанції матеріалами, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи, із яких убачається, що такі приводи та підстави на момент порушення справи були.
Постанова Зміївського районного суду Харківської області від 20 серпня 20108 року відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв’язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляцію - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8, 360, 362, 365, 382 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляцію захисника зацікавленої особи ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову органу досудового слідства від 11 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи №79100283 за ч.2 ст. 210 КК України – залишити без змін.
Головуючий
Судді