Справа № 22ц-1219\2006 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г. Доповідач: Острянський В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Острянського В.І., суддів - Нечасного Л.А., Мельниченка Ю.В.
при секретарі - Пільгуй Н.В., з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду м. Чернігова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановив:
У березні 2006 року позивач звернувся з даним позовом до відповідача, мотивуючі тим, що він з 2 квітня по 31 липня 2002 року працював виконуючим обов"язки головного інженера Чернігівського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства згідно з наказом НОМЕР_1; на підставі наказу НОМЕР_2 облводгоспу він був призначений головним інженером управління. Потім на підставі наказу НОМЕР_3 його було переведено на посаду заступника начальника, проте продовжував працювати на посаді головного інженера.
Що 28 жовтня 2005 року він одержав повідомлення про те, що посада заступника начальника підлягає скороченню та завізував дану інформацію.
Що ЗО грудня 2005 року йому було вручено трудову книжку з зазначенням звільнення з 30 грудня 2005 року згідно з наказом облводгоспу від 23 грудня 2005 року з посади заступника начальника і з цим наказом він був ознайомлений ЗО грудня 2005 року.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд поновити його на роботі в управлінні на посаді головного інженера з 31 грудня 2005 року; стягнену їй з відповідача в його користь середній: заробіток головного інженера за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду; також визнати незаконним наказ НОМЕР_3 в частині переведення позивача на посаду заступника начальника.
У травні 2006 року позивач уточнив позовні вимоги і просив суд скасувати наказ НОМЕР_3 в частині переведення його на посаду заступника начальника облводгоспу; поновити його на роботі як головного інженера облводгоспу з 31 грудня 2005 року; стягнути втрачений заробіток з посади головного інженера за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі10 тис. грн. (а.с. 39)
Рішенням суду від 24 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди було відмовлено.
Також було стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення місцевого суду, про поновлення його на роботі у відповідача на посаді, яку апеляційний суд вважає, що апелянт призначений у відповідності до норм чинного трудового законодавства і про поновлення терміну позовної давності з дати прийняття рішення апеляційним судом, посилаючись на те, що начальник облводгоспу незаконно скоротив його з роботи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 з дотриманням чинного законодавства: з 30 липня 2002 року по 28 січня 2004 року працював на посаді головного інженера у відповідача; з 28 січня 2004 року за його згодою був переведений на посаду заступника начальника Чернігівського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства та з якої був звільнений 30 грудня 2005 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку зі скороченням штатної чисельності працівників управління.
Тому підстав для задоволення вимог не знайшов та прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Оскільки порушень законних прав ОСОБА_1 на працю не відбулось, тому відсутні і підстави для застосування правил ст. 237-1 КЗпП України щодо його вимог про стягнення моральної шкоди.
Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку і не суперечить нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Зокрема, наведене підтверджується випискою з трудової книжки ( а.с. 3), копією наказу (а.с. 15), копією наказу НОМЕР_3 (а.с. 16, 16 зворот, 17, 18), копіями штатних розписів апарату Чернігівського облводгоспу (а.с. 19-23), копією наказу НОМЕР_4 (а.с. 31), копією наказу НОМЕР_5 (а.с. 54).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що факт візування ним наказу НОМЕР_3 щодо його переведення з посади головного інженера на посаду заступника начальника не свідчить про згоду апелянта про таке переведення (а.с. 16 зворот), що він фактично працював з 28 січня 2004 року по день звільнення з роботи на посаді головного інженера і ніякого переведення не було, що його звільнення з роботи ЗО грудня 2005 року у порядку ст. 40 КЗпП України (п.1) за скороченням штатної чисельності працівників управління здійснено з порушенням порядку такого звільнення - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і спростовуються сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні, в тому числі (а.с. 81-85 та їх звороти).
За таких обставин оскаржуване рішення постановлено з дотриманням чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.
Тому керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити..
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з часу набуття нею законної сили.
Головуючий:
Судді: