Справа № 2-2587/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Кузьминчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області про нарахування та виплату коштів,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області (далі – Управління) про підвищення мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з січня 2009 року йому виплачувалось частково, просить визнати бездіяльність Управління незаконною , зобов’язати останнє нарахувати та виплатити йому за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року вказані суми та зобов’язати відповідача проводити такі виплати в подальшому.
В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву відповідно до якої позов підтримав повністю, просить справу слухати у його відсутність.
Представник управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву відповідно до якої позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні за безпідставністю, а справу слухати у її відсутність.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером і має статус «дитини війни», що стверджується посвідченням позивача за № НОМЕР_1, а також довідкою відповідача і сторонами не оспорюється .
Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2009-2010 років такі нарахування та виплати проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.
Тому, позивачу, повинно бути виплачено за період з 1 січня по 31 грудня 2009 рік та січень-серпень 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка має статус «дитини війни» на підставі Закону, оскільки в 2009-2010 роках в законодавчому порядку жодні обмеження щодо виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались, а положення постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року прямо суперечать останньому.
Доказів, які б спростовували вищеназвані факти ні відповідачем, ні його представником суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
посилаються не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються виключно на їх розмірковуваннях щодо процесів в державі, що не можна визнати допустимими та належними доказами, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.
Не можуть бути підставою для відмови в позові твердження органів Пенсійного фонду щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України» встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним
органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання
коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат
на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивач.
При цьому, згідно п. 4 ч. 5 постанови КМУ № 1261 від 24.10.2007 року, обов’язок щодо обрахування конкретних сум надбавок позивачу віднесено до виключної компетенції Управління, а тому законні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині відсутні.
В той же час, ОСОБА_1, ставить питання про зобов’язання Управління проводити йому доплати встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на майбутнє, тобто без обмеження будь-яким часом.
Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.
Зокрема, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивача, як зобов’язання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навів таких способів захисту і сам позивач.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем, суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих йому доплат на майбутнє, порушення його прав, строк по цих виплатах ще не настав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивача, названі вимоги підлягають до задоволення станом на 31 серпня 2010 року, тобто за період, який був предметом судового розгляду, що стосується проведення таких виплат в подальшому, без обмеження їх будь-яким часом, то в задоволенні таких вимог слід відмовити.
Таким чином, відповідач – Управління повинне бути зобов’язане виплатити позивачу належні йому підвищення до пенсії за період з 1 січня по 31 грудня 2009 рік та за період січня-серпня 2010 року відповідно, з врахуванням вже проведених виплат.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме неправомірні дії Управління призвели до порушення законних прав позивача.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Головуючий: С.М. Болотін
- 3 -
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно, з 1 січня по 31 серпня 2010 року включно з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області на користь ОСОБА_1 45грн. 50коп. (сорок п’ять грн. 50коп.) судових витрат по справі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами по справі, які не були присутніми при його проголошенні, в той же строк з дня отримання його копії через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Головуючий :