1 серпня 2006р..

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддів : секретаря : з участю :

Павлишиної А.Т.

Бідочко Н.П,.Девляшевського В.А Семянчук С.Й.. адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень ради та державного акту про право приватної власності на землю за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13.06.2006р. та ухвалу від 29.05.2006р., -

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.06.2006р. задоволено позов

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Івано-Франківського міськвиконкому та ОСОБА_3 про

визнання рішень міськвиконкому НОМЕР_1 від 19.02.2002р. та № 487 від 21.11.2003р. та

державного акту про право приватної власності на. 0.0137 га землі від 14.06.2004р.,виданого ОСОБА_3   незаконними .                              

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 посилається на те, що суд постановив невірне рішення , визнавши незаконним рішення та державний акт про її право приватної власності на земельну ділянку пл..  0.0137га, так як висновки суду не відповідають фактам, встановленим судом. Зокрема, суд не прийняв до уваги ту обставину, що міськвиконком як власник земельної ділянки, що складає прибудинкову територію біля будинку АДРЕСА_1, вправі був визначити порядок користування цією ділянкою між власниками квартир будинку, не питаючи згоди позивачів. Невірним є і висновок суду про те, що земельна ділянка може бути передана у власність тільки об"єднанню власників, а також необгрунтовано суд прийняв до уваги подану позивачами копію плану земельної ділянки яка не відповідає оригіналу. Також судом порушено норми процесуального права, оскільки ним не перевірено повноваження позивачів та їх представників. Крім того, судом 29.05.2006р. винесено ухвалу, якою задоволено клопотання позивачів про забезпечення позову та заборонено ОСОБА_4 провадити будь-які роботи на приватизованій земельній ділянці до вирішення спору судом 29.05.2006р. винесено ухвалу, якою задоволено клопотання позивачів про забезпечення позову та

Справа № 22-1024/2006р. Категорія 31

Головуючий у 1 інстанції : Перегінець Л.В. Доповідач :Павлишина А.Т.

2

заборонено ОСОБА_3 провадити будь-які роботи на приватизованій земельній ділянці до

вирішення спору судом,   яку ОСОБА_3 просить скасувати, посилаючись на те, що у суду

не було підстав для такої

заборони,  оскільки  будівництво  нею проводиться  на підставі  відповідного дозволу.

Просила ухвалу та рішення суду скасувати  та постановити нове рішення про відмову в

позові.

Вислухавши доповідача, доводи апелянта ОСОБА_3, її представника та адвоката, які вимоги апеляційних скарг підтримали, заперечення ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги  ОСОБА_3 слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_5 просили суд визнати незаконними рішення Івано-Франківського міськвиконкому НОМЕР_1 від 19.02.2002р. в частині визначення порядку користування земельною ділянкою біля будинку АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську та рішення № 487 від 21.11.2003р. в частині дачі дозволу ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки пл.. 0.0137 га., а також державний акт про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку пл.. 0.0137 га , виданий 14.06.2004 р., мотивуючи тим, що порушено її права на користування прибудинковою територією та порушено принцип пропорційності при поділі земельної ділянки між співвласниками будинку.

Відповідно до вимог ст.ст. 42, 120 ЗК "України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди, визначається співвласниками, а при відсутності такої домовленості право на земельну ділянку між кількома власниками визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Судом було встановлено, що мешканцями квартирНОМЕР_2 та НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1  прибудинкова територія площею 0.0344га використовувалась спільно, на ній знаходились споруди: сарай, туалет, колодязь, якими вони користувались спільно, і на час купівлі відповідачкою ОСОБА_3   НОМЕР_3 такий порядок не був змінений. Впослідуючому порядок використання земельної ділянки між власниками квартирНОМЕР_2 та НОМЕР_3  було визначено не співвласниками будинку, а рішенням виконкому Івано-Франківської м/ради від 19.02.2002р. без згоди співвласників будинку та без врахування вимог ст.120 ч. 4 ЗК України ( квартира НОМЕР_2 складає 72.3 частки в будинку, квартира НОМЕР_3  - 27.7 часток, а земельна ділянка розподілена відповідно 0.0152 га та 0.0137 га.). Не враховано і ту обставину, що відповідачці передано у приватну власність земельну ділянку, на якій знаходиться споруда загального користування - туалет ( в НОМЕР_2 такий відсутній). При наведених обставинах суд прийшов до правильного висновку, що оскаржувані рішення міськвиконкому прийняті з порушенням норм Земельного Кодексу України , тому обгрунтовано визнав їх , а також державний акт про право приватної власності на 0.0137 га, виданий   ОСОБА_3 на їх основі, незаконними.

Що стосується вимог апелянта про скасування ухвали суду від 29.05.2006р. про забезпечення позову, якою заборонено ОСОБА_3 провадити будь-які роботи на приватизованій земельній ділянці до вирішення спору судом, то підстав для її скасування апеляційний суд не знаходить, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Рішення та ухвала постановлені судом з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх обґрунтованості.

з

Керуючись ст.ст. 307 , 308, 312-315, 317 ЦПК України, апеляційний    суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 відхилити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 13.06.2006р. та ухвалу цього суду від 29.05.2006р. залишити без зміни.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.

Судді :                                                       А.Т. Павлишина

Н.П. Бідочко В.А. Девляшевський