Справа № 2- а -979 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 року                                                                              Жовтневий районний суд м. Харкова

 у складі: головуючого – судді Кириченко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Запоріжській області Новака Олександра Сергійовича про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови,  винесеної по справі про адміністративне правопорушення на транспорті, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до відділу ДАІ УМВС України в Запоріжський області про визнання неправомірним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та скасування винесеної інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Запоріжській області Новаком О.С.  відповідної постанови АР № 236698 від 2 серпня 2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що вказана вище посадова особа органу державної влади – ДАІ УМВС України в Запоріжській області, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав винесла вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було твердження відповідача про те, що начебто позивач, керуючи автомобілем 2 серпня 2010 року, в 13-15 годин, на 293 км автодороги Харків-Сімферополь, проїхав перехрестя на забороняючий рух жовтий сигнал світлофору.  

Разом з тим, ОСОБА_1, керуючи в цей день своїм транспортним засобом, діяв у повній відповідності до вимог Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) і правил проїзду перехрестя не порушував, тому що він закінчував його проїзд на жовтий сигнал світлофору з метою уникнення утворення аварійної ситуації.

В ході підготовки справи до судового розгляду судом в якості належного відповідача по даній справі було залучено інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Запоріжській області Новака О.С., котрим як посадовою особою відповідного органу державної влади власне і було вирішене питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення.

    В судове засідання позивач не з’явився, звернувшись до суду із клопотанням про розгляд даної справи за своєї відсутності і це клопотання судом було задоволене.  

Відповідач Новак О.С., являючись суб`єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності.

При цьому суд, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути дану справу у письмовому провадженні.  

    Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних  підстав:

    Як вбачається з постанови серії АР № 236698 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної 2 серпня 2010 року інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Запоріжській області Новаком О.С., на позивача по цій справі ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.  за передбачене ч.2 ст.122 КУпАП адміністративне правопорушення.

Згідно цієї постанови ОСОБА_1 2 серпня 2010 року, в 13-15 годин, керуючи автомобілем «ДЕУ», держ.№ НОМЕР_1, на 293 км автодороги Харків-Сімферополь, проїхав перехрестя на забороняючий рух жовтий сигнал світлофору. (а.с. 4).  

Як зазначив у своїй позовній заяві позивач по даній адміністративній справі, в зазначений день він дійсно рухався по зазначеній вище ділянці автодороги Харків-Сімферополь, але при цьому він не порушував правил обгону.

Пунктом 8.7.3 ПДР України дійсно заборонений проїзд на жовтий і червоний сигнали світлофору.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на забороняючий рух сигнал світлофору тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів громадян.

Як встановлено судовим розглядом, єдиним доказом скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є посилання інспектора ДАІ Новака О.С. на факт зазначеного вище порушення правил дорожнього руху.

Разом з тим, яких-небудь інших доказів скоєння позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення в постанові не вказано.

При таких обставинах суд вважає, що в зазначеній вище постанові фактично відсутні належні та беззаперечні докази відповідного порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.      

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття  288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку,  визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.    

    Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

    Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.  

    Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2,4,6,7,8,17,18,19,69,70,71,128,158,159,160,161,162, 163 КАС України, ст.ст. 1,2,9,23,122,247,288 КУпАП України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Запоріжській області Новака Олександра Сергійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим скасувати винесену ним 2 серпня 2010 року постанову серії АР № 236698 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                         суддя О.Д. Кириченко