РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-1616/07

З квітня 2007р. Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

     головуючого - судді Пилипчук Л.І.

      при Секретарі - Кашаєвій О.Г., за участю позивала ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ЦП «Полтавський облавтодор» -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,-

встановив

Позивач ОСОБА_1 23.01.2007р. звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Вказував, що 4.04.2005p. шляхом переводу був призначений на посаду начальника новоствореіногр підприємства - філії «Полтавська ДРБД». У зв»язку з відсутністю належної Матеріальної і технічної бази і підприємство працювало без прибутку, що керівником «Полтавського облавтодору» безпідставно ставилося йому у вину. На його думку, причиною для звільнення стало упереджене ставлення до нього керівника, який пропонував написати зайву про звільнення, оскільки розпочиналася приватизація підприємства. В період перебування на лікарняному; 15.08.2006р. було видано наказ про звільнення після закінчення лікування, а 18.09.2006р. - наказ про звільнення., який не був йому вручений.

Вважав звільнення незаконним, тому прохав поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, відповідач незаконним звільненням заподіяв йому моральної шкоди, яку оцінив в 20 000 грн. та прохав стягнути на його користь з відповідача.

Позивач також подав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом,

оскільки до звільнення та після - тривалий хворів, йому не був вручений наказ про

звільнення. Прохав визнати поважною причиною пропуску строку звернення до суду за

захистом свого права.

У судовому засіданні позивач та його адвокат заяву про поновлення строку звернення до 4УДУ та позовні вимоги підтримали, наполягаючи на задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, обґрунтовували незаконність звільнення тим, що ніякого одноразового огру5ого порушення Трудових обов»язків він не допускав. У наказі №154 від 15.08.2006р., на підставі якого був в послідуючому виданий наказ №31-к від 18.09.2006р. про звільнення, зазначено про систематичні порушення у веденні фінансово-господарської діяльності та невиконання планових показників. Оскільки    відсутність

 

2

прибутковості підприємства була обумовлена об»єктивними причинами, зокрема, відсутністю належного фінансування виробничої діяльності філії відповідачем, тому він, позивач, не згоден з висновками, викладеними у зазначених наказах.

Підтримуючи заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, позивач прохав суд врахувати його вік та стан здоров»я, який погіршився внаслідок незаконного звільнення; Вимушеність тривалого лікування вплинула на дотримання ним передбаченого законом строку звернення До суду. Крім того, для звернення до суду з позовом він намагався витребувати у відповідача копію наказу про звільнення, яка йому офіційно так і нe була надана.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 не належно виконував свої функціональні обов»язки та не забезпечив прибутковість діяльності філії, яка була збитковою. Перевіркою фінансово-господарської діяльності філії за 2005р., за 1 квартал і квітень місяць 2006р. було встановлено, що «Полтавська ДРБД», керівником якої був позивач, отримала збиток. Наказом №46 від 15.03.2006р за допущені порушення при виконанні робот ОСОБА_1 була винесена догана, а наказом №88 від 11.05.2006р. було відзначено неефективну роботу філії та внесена пропозиція по доцільності перебування його на займаній посаді начальника. Тому ці обставини були достатніми підставами для звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗПП Україну. Наказ пpо звільнення йому направлявся поштою, причини невручення копії наказу невідомі. Оскільки позивач в день звільнення одержав трудову книжку, тому вважав, що позовних причин пропуску позивачем строку звернення до суду немає. З урахуванням заявлених заперечень прохав у задоволенні позову відмовити.

зали

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що наказом №15-к від 4.04.2005р. ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника філії «Полтавська дорожня ремонтно-будівельна дільниця» (далі Полтавська ДРБД)./а.с.4/

Згідно наказу №154 від 15.08.2006р. за грубі порушення у веденні фінансово-господарської діяльності філії «Полтавська ДРБД», виявлені первірками комісій підприємства у березні ta серпні місяцях п.р., систематичне невиконання планових показників;, збиткову роботу на протязі ;2;005р. та 1 півріччя 2006р., незабезпечення виконання1 наказів та розпоряджень підприємства - звільнити з займаної посади начальника філії! «Полтавська ДРБД» ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗпП України після закриття листка непрацездатності та повернення на роботу./ а.с.63-64/

Наказом №31-к від 18.09.2006р. І згідно з, попереднім наказом від 15.08.2006р. відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з посади начальника філії «Полтавська ДРБД»./а.с.40/

Відповідно до пункту 1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов»язків керівником підприємства.

Встановлено, що на підставі наказу ДП «Полтавський облавтодор» №49 від

20.03.2006р. та повторно на підставі наказу №148 від 7.08.2006р. були проведені перевірки

фінансово-господарської діяльності філії «Полтавська ДРБД», згідно яких були виявлені

ряд порушень нa Недоліків в роботі філії.       

 

3

За результатами першої перевірки був виданий наказ №88 від 11.05.2006р., яким було відзначено неефективну роботу філії «Полтавська ДРБД» за 1 квартал та квітень місяць 2006р. та внесено пропозицію по доцільності перебування на займаній посаді начальника ОСОБА_1/а.с.31-32/

За результати повторної перевірки був виданий наказ №154 від 15.08.2006р. про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗпП України після закриття листка непрацездатності та повернення на роботу/ а.е.63-64/

Аналізуючи і оцінюючи викладені у ;зазначених наказах порушення, які відповідач визначив як одноразове грубе порушення трудових обов»язків, суд приходить до висновку, що: вони не не відповідають визначенню підстави звільнення працівника, передбаченого пунктом 1 ст.41 КЗпП України

Зокрема, у вищезазначених актах перевірок та виданих на їх підставі наказах викладені недоліки в роботі філії «Полтаваавтодор» за певний період роботи філії (2005р.- 1 квартал 2006р.). Ці недоліки неможливо визнати одноразовим грубим порушенням трудових обво»язків керівником підприємства, оскільки наслідки, що настали, зокрема, відсутність прибутковості,- це результат виробничого процесу, який визначається за тривалий періоду часу виробничої діяльності підприємства та трудової діяльності його керівника.

Посилання представника відповідача на законність звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗПП України, оскільки відповідно до п.2.6 Посадової Інструкції начальника філії «Полтавська ДРІзД» до його функцій та службових обов»язків віднесено забезпечення прибутковості діяльності підприємства яка забезпечена не 6yjja,- суд визнає неспромож-ними.  Встановлення факту відсутності прибутковості не є підтвердженням факту одноразового грубого порушення] трудових обов»язків ОСОБА_1 з вищеназваних підстав.

У згаданих актах перевірок вказується на загальну оцінку діяльності позивача, як керівника, без зазначення конкретного грубового порушення ним трудових обов»язків внаслідок його умислу чи необережності, яке б знаходилося у причинному зв»язку з тими наслідками, що зазначені в актах перевірки.

За таких обставин, звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗпП України суд визнає незаконним.

Крім того, оскільки звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України є дисциплінарним

стягненням, то воно допускається з додержанням правил, встановлених для застосування

таких стягнень, тобто з

додержанням положень ст.ст.148-149 КЗпП України.

Відповідачем була порушена процедура застосування стягнення у виді звільнення з роботи Із зазначеної підстави. Зокрема, .перед винесенням наказу №154 від 15.08.2006р., яким фактично було прийнято рішенця про звільнення ОСОБА_1, як і перед винесенням наказу від 18.09.2006р., у нього не були взяті письмові пояснення з приводу пред»явлених йому, як підставу для звільнення, порушень.

Суд встановив, що звільнення ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, а тому від повинен бути поновлений на роботі.

 

4

При цьому суд вважав за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з

позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного

прогулу.                                               

Стаття 233 КЗПП України встановлює, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як до звільнення з роботи , так і після звільнення та вручення йому трудової книжки,- тривалий час лікувався./а.с.5/ Підстави звільнення ОСОБА_1 :і роботи, який на час звільнення досяг пенсійного віку, мав попередню бездоганну трудову діяльність значний трудовий стаж,- вплинули на його сприйнятті того, що відбулося, та він змушений був мобілізувати свої сили для захисту свого порушеного права. За таких обставин , з урахуванням вимог закону щодо справедливого розгляду і вирішення справ з, метою захисту порушених прав громадян, суд визнає причини пропуску передбачених ст.233 КЗпП України строків звернення до суду з позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати - поважними та поновлює їх.

Враховуючи, що суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, відповідно до ст.235 КЗпП України підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При визначенні суми заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18 вересня 2006р, по 3 квітня 2007р. (139 робочих днів) суд враховує, що позивач в цей період одержував пенсію за віком в загальний сумі 6332,58грн./а.с.65,79/ Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заробітну плата в сумі 3510,01грн. (13^9 р.дн.х70,81грн. середньоденної заробітної плати - 6332,68гр'н.пенсії = 3510,11грн.).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи незаконно, безаперечно, що такими діями відповідача позивачеві заподіяно моральних страждань, привело до істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням обставин незаконного звільнення, за яких позивачу було заподіяно моральної шкоди; суд визначає    у її відшкодування 3000грн., що буде справедливим і

достатнім.,           

Таким чином суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

 

5

Керуючись ст.ст.232-235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України. суд,-

Вирішив:     Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника філії «Полтавська дорожня ремонтно-будівельна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з 18 вересня 2006 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.09.2006р. по 3.04.2007р.

в сумі 3510,10грн./три тисячі п»ятсот десять грн. 10коп./

Стягнути   з J Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна

акціонерна1  компанія   «Автомобільні   дороги   України»   на   користь' ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі ЗОООгрн./три тисячі грн./

 

Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1  витрати по оплаті юридичної допомоги в сумі 1000грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в сумі 59грн.50коп.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню і може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через райсуд шляхом подання протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та послідуючого подання протягом 20 днів апеляційної скарги.