Справа №2а-5218/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 21 червня 2010 року    

Хмельницький міськрайонний суд в складі

головуючої судді- Спірідонової Т.В.  

при секретарі -   Потаніній О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій неправомірними, стягнення підвищення до пенсії

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом та вказав, що йому, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006-2009роках повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення до пенсії виплачується у меншому розмірі. Позивач просить визнати неправомірною невиплату Управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому   підвищення до пенсії, у розмірі передбаченому Законом України „Про  соціальний захист дітей війни” та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому  провести нарахування та виплату    підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010р. включно.

Позивач повідомлений належним чином про час і місце слухання справи у судове засідання не з’явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності.  

Представник відповідача-  Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому повідомлене належним чином про час і місце слухання справи, представник відповідача подала заяву про слухання справи у їх відсутності, в задоволенні позову просить відмовити.  

 Дослiдивши матерiали справи, суд приходить до висновку, що позов пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини вiйни вiдповiдно до ст.1 Закону України «Про соцiальний захист дітей вiйни».

Вiдповiдно до статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» в редакцiї вiд 18.11.2004 року, який набрав чинностi з 1 сiчня 2006 року, дiтям вiйни пeнcii або щомiсячне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсiї, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.    

 Дiя вказаної статтi була зупинена на 2007 рiк п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рiк» вiд 19.12.2006 року. Конституцiйний Суд України рiшенням №6-рп/2007 вiд 9.07.2007 року (справа про соцiальнi гарантiї громадян) визнав неконституцiйним положення Закону Украiни «Про Державний бюджет на 2007 рiк», яким зупинено на 2007 рiк дiю статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».

Положення закону, визнанi Конституцiйним Судом України неконституцiйними, втрачають чиннiсть вiд дня прийняття Судом вiдповiдного рiшення (ст.73 Закону України «Про Конституцiйний Суд України» вiд 16.10.1996 р.}.

Виходячи з наведеного, позивач мав право на отримання щомiсячного пiдвищення до пенсii в розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком з 9.07.2007 року.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів» вiд 18.12.2007р. внесенi змiни до ст.6 Закону України «Пpo соцiальний захист дiтей вiйни», вiдповiдно до яких дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачується пiдвищення у poзміpi надбавки, встановленої для учасникiв вiйни.    

Рiшенням Конституцiйного Суду України №10-рп/2008 вiд 22.05.2008 року п.41 розділу 2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституцiйним (справа щодо предмета та змiсту Закону про Державний бюджет України) змiни внесенi Законом України вiд 28.12.2007 року «Про  Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змін до деяких законодавчих актiв України». Зупинення законом про Державний бюджет України  дiї iнших законiв України щодо надання пiльг, компенсацiй i гарантiй, внесення змiн до інших законiв України, встановлення іншогo правового регулювання вiдносин, нiж передбачено законами України, не вiдповiдає Конституцiї України, а тому це не є пiдставою для вiдмови в реалiзацiї позивачем конституційної гарантiї та права на отримання пiдвищення розмiру пенсiї, виходячи з розмiру мiнiмальної пeнciї за вiком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».

Отже, з дня прийняття рiшення Конституцiйним Судом України (з 22.05.2008р.) позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись пiдвищення розмiру пенсії, визначене ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Судом не приймається до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, нарахування та виплата у з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010р. включно  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».      

Вiдповiдно до ст.7 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй, передбачених цим законом, здiйснюється за рахунок кoштiв Державного бюджету України i доплату позивачу до пенсiї здiйснює Управлiння Пенсiйного Фонду України у м.Хмельницькому, яке є вiдповiдачем за цим позовом i  тому відповідача слід зобов’язати провести вiдповiднi виплати починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по  30 квітня 2010 року включно.

В решті позовних вимог слід відмовити.

   Керуючись ст.ст.10,60,179,209 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  Рішенням Конституційного Суду України  №6-рп/2007 вiд 9.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року,    суд

в и р і ш и в:

     Позов задовольнити.  

     Визнати неправомірною невиплату Управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі передбаченому Законом України „Про  соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому  провести нарахування та виплату  ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010р. включно.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

 Суддя: