Копія

Справа №І-47/2007р.

ВИРОК

ІМ"ЯМ                               УКРАЇНИ

15   березня 2007 РОКУ                                   ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого    судді    МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.

При секретарі                                     БЕЛІНСЬКІЙ СІ.

З участю прокурора                           КОКОТА О.Г.

Та адвоката

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець

справу про обвинувачення  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця ТА жителя  м.Липовця , Липовецького району

Вінницької області, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні

має двох неповнолітніх дітей, не працюючого , військовозобов'язаного, раніше не

судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2,   185 ч.З, ст.. 15ст. 185 ч.З , ст..297  КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2003 року, біля 23 години,   ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, через вікно проник в житловий будинок, розташований в м. Липовці АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав телевізор   „CROWN", вартістю 1500 гривень, газову плиту „Дніпропетровськ", вартістю 420 гривень, на загальну суму 1920 гривень.

Також у   вересні 2003 року, в нічний час, ОСОБА_1, попередньо домовившись з ОСОБА_3, шляхом вільного доступу  з огорожі господарства ОСОБА_4, розташованого в м.Липовці по АДРЕСА_2, таємно викрали 17 метрів алюмінієвої сітки „Рабіца", на суму 510 гривень.

Після цього, 28 жовтня 2003 року, біля 20 години, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3та ОСОБА_5, шляхом вільного доступу викрали з  огорожі „Меморіалу Слави загиблим воїнам" в с.Нападівка, де поховані воїни-визволителі села Напа дівки Липовецького району, 18 алюмінієвих секцій на загальну суму 648 гривень.

Наступного дня, 29 жовтня 2003 року о 22 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи намір на повторне викрадення предметів з могил загиблих воїнів, приїхали в с.Нападівку Липовецького району, та викрали дев"ять секцій металевої огорожі з „Меморіалу Слави загиблим воїнам", де поховані вони- визволителі села Напа дівки Липовецького району, загальною вартістю 324 гривні.

Крім цього, 06 січня 2004 року біля 22 години, ОСОБА_1,

2

попередньо Домовившись з ОСОБА_3, проник через паркан на загороджену охоронювану територію Липовецького РТМО в м.Липовці Вінницької області, де з огорожі квітника намагався викрасти три алюмінієві секції на суму 195 гривень, але злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

03 листопада 2006 року в денний час, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в квартирі ОСОБА_7, що знаходиться в м.Липовці по АДРЕСА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_7. знаходиться у непритомному стані внаслідок приступу епілепсії, шляхом вільного доступу таємно викрав кольоровий телевізор „Фотон" з пультом дистанційного керування, вартістю 600 гривень, тумбочку під телевізор, вартістю 150 гривень, шерстяну ковдру, вартістю 70 гривень, дезодорант „ Sport Star" та туалетну воді „ Premium", на загальну суму 840 гривень 50 коп.

Кримінальну справу   стосовно    ОСОБА_3 виділено в окреме провадження в зв"язку з його розшуком.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вчинення злочинів у змові з ОСОБА_1 були засуджені вироком Липовецького районного суду від 28 липня 2004 року.

Підсудний  ОСОБА_1. вину свою визнав частково. Суду пояснив, що повністю визнає свою вину по епізодам викрадення майнаОСОБА_2, ОСОБА_4. та викрадення огорожі з території Липовецького РТМО. Частково визнає вину по викраденню секцій з „Меморіалу Слави" в с.Нападівці, оскільки він безпосередньо не викрадав їх; та не визнає вини по епізоду викрадення майна у ОСОБА_7, так як ОСОБА_7 сам віддав йому це майно.

Враховуючи думку учасників судового процесу, суд, відповідно до ст.. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які визнані повністю підсудним і ніким не оспорюються.

Тому суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні викрадення майна з проникненням у житлоОСОБА_2., яке підсудний вчинив 20 вересня 2003 року на суму 1920 гривень., у вчиненні крадіжки алюмінієвої сітки з огорожі господарства ОСОБА_4. на суму 510 гривень - у вересні 2003 року, а також у вчиненні замаху на викрадення трьох алюмінієвих секцій на суму 195 гривень з огорожі квітника на території Липовецького РТМО 06 січня 2004 року.

Вина підсудного по викраденню алюмінієвих секцій з   огорожі „Меморіалу Слави загиблим воїнам" в с Нападівці, які він вчинив за попередньою змовою з ОСОБА_3. та ОСОБА_5 - 28.10.2003 року та за попередньою змовою з ОСОБА_5   ОСОБА_6-29.10 2003 року доведена показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 28.10.2003 року, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, домовившись із ОСОБА_3 та ОСОБА_1. про викрадення металу з огорожі „Меморіалу Слави „ в с.Нападівці, взяли таксі і поїхали в село. Виламували секції він та ОСОБА_3, а ОСОБА_1 знаходився у машині. Здавав секції в металобрухт ОСОБА_1., який, звичайно , знав про крадіжку . А 29.10.2003 року знову , взявши таксі, поїхали в с.Нападівку продовжити викрадення металу з „Меморіалу Слави". На цей раз замість ОСОБА_3. поїхав ОСОБА_6. Вони виламали частину секцій, але здати їх в металобрухт ОСОБА_1 не зумів і тому метал залишили таксисту: ОСОБА_1, безпосередньо не ламав огорожі, але знав про крадіжку і приймав участь тим, що збував крадене та отримував частину коштів від збутого. Свідок за

3

вказані злочини уже відбув свою міру покарання і був умовно-достроково

звільнений від покарання.

Вина підсудного підтверджується також вироком Липовецького районного

суду від 28.07.2004 року, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6. були засуджені за

вчинення зазначених злочинів у співучасті з ОСОБА_1., кримінальна справа

відносно якого на той час була виділена в окреме провадження в зв"язку з його

розшуком, (а.с.219-221)

Вина ОСОБА_1. по викраденню майна ОСОБА_7, підтверджена показаннями потерпілого в судовому засіданні, який пояснив, що ніякої згоди на те, щоб підсудний забрав собі майно, яке той вивіз у нього з квартири - не давав. Підсудний скористався тим, що у нього стався приступ епілепсії, і забрав телевізор, тумбочку, шерстяну ковдру, дезодорант та туалетну воду. Матеріальних претензій він не має.

Крім показань потерпілого вина підсудного по вказаному епізоду підтверджується також показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який на прохання ОСОБА_1. 03.11.2006 року біля 15 години перевозив додому до останнього своїм автомобілем телевізор, тумбочку під телевізор та якийсь пакет з речами від будинку по АДРЕСА_4. Ці речі, як пояснив йому підсудний, залишились після смерті його тітки і він їх забирає собі;

- свідка  ОСОБА_9, який суду пояснив,. Що 03.11.2006 року він був свідком, як в обідню пору на подвір"ї будинку №АДРЕСА_4 в автомобіль ОСОБА_8. хтось вантажив якісь меблі.

-а також протоколом добровільної видачі та огляду речей ( а.с. 179 -182), відповідно до якого ОСОБА_1. добровільно видав телевізор, „Фотон" з пультом управління, дерев"яну тумбочку, шерстяну ковдру оранжевого кольору, дезодорант та туалетну воду, які, як він пояснив, він забрав з квартири у ОСОБА_7

Таким чином, вина підсудного у вчиненні злочинів, по яким він обвинувачується, повністю доведена .. Дії підсудного по епізоду  з викрадення майна з будинкуОСОБА_2.

20.09.2003 року суд кваліфікує  за ст.185 ч.З КК України, як таємне викрадення чужого

майна, (крадіжка), поєднана з проникненням у житло ;що завдала значної шкоди

потерпілому.

Дії підсудного   по викраденню алюмінієвої сітки з огорожі господарства ОСОБА_4.

у вересні 2003 року та по викраденню майна з квартири ОСОБА_7   - 03 листопада 2006

року - суд кваліфікує за СТ...185 ч,2 КК України, як таємне викрадення чужого майна

(крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб (лише по епізоду

викрадення сітки).

Дії ОСОБА_1. по викраденню секцій з огорожі „Меморіалу Слави загиблим

воїнам" в с.Нападівці Липовецького району суд кваліфікує за ст.. 297 КК України , тобто як

викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання.

А дії підсудного по епізоду від 06.01.2004 року суд кваліфікує за ст.. 15 ст185 ч.З КК

України, як замах на таємне викрадення чужого майна (Крадіжка,), вчинене повторно, за

попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що ним вчинено 6 злочинів,

чотири з яких відносяться до злочинів середньої тяжкості, а 2 - до тяжких злочинів. Майже всі злочини вчинені в стані алкогольного сп"яніння, що суд визнає

обтяжуючою покарання підсудного обставиною.

В період з 25.04.2004 року по 14.11.2006 року   підсудний знаходився у розшуку.

4

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. заслуговує покарання у вигляді позбавлення волі.

Однак при цьому суд враховує також і інші обставини. Так, до пом"якшуючих покарання підсудного обставин суд відносить щире каяття по тим епізодам, по яким він себе визнав винним.

За місцем проживання він характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні  двох неповнолітніх дітей. Батьки підсудного - пенсіонери: мати - за віком, а батько - інвалід 111 групи.

Зазначені обставини дають можливість суду застосувати покарання підсудному, наближене до мінімального, передбаченого санкціями статей, по яким він обвинувачується

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1ВИЗНАТИ ВИННИМ:: у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання,     у вигляді  позбавлення волі строком на   1 рік шість місяців

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ст 185 ч.З КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.З КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки та 3 місяці;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.297 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк в один рік.

Відповідно до ст.70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів, визначити ОСОБА_1.. шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим , у вигляді позбавлення волі строком на три роки та три місяці

В строк відбуття покарання зарахувати час перебування під вартою з 14 листопада 2006 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню, утримання під вартою..

Речові докази по справі після набрання вироком чинності підлягають поверненню власникам,

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.

Суддя/ Липовецького

районного суду                  підпис:                            Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА

Секретар: