Справа № 2-2550/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

25 серпня 2010 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій УПФУ у м. Ірпені Київської області не законними і зобов’язати зробити перерахунок розміру пенсії інваліду 2-ї групи, потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду в липні 2010 р. звернувся ОСОБА_1 із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що він перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Ірпінь, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи, та отримує пенсію відповідно до ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також вказує, що він звертася до УПФ України в м. Ірпінь Київської області із заявою про перерахунок його пенсії, однак її не було задоволено. Вказує, що, згідно із ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначена йому пенсія як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону, йому також повинна призначатись щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

На підставі наведеного просить зобов’язати УПФ України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок пенсії згідно з ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна встановити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з встановленої ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік”, яка становить 498 грн. з 01.01.2008 року

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність,  позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Ірпінь та з 01.01.2006 р. призначену відповідно до ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії інваліда ІІ групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком та згідно з ст. 50 цього Закону особам віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Ця пенсія нараховується згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.», постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894 та від 27.12.05 № 1293. З 01.01.2008 р. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни, де визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інвалідів ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 зазначену норму визнано неконституційною, а тому після цього виплата пенсії відбувалась на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.08 № 530, якою встановлено розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою – 965,00 грн., а потім Постанови Кабінету міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 в розмірі 1090,00 грн.

Також вказує, що постановою КМУ від 03.01.02 № 1 встановлено, що розрахунок додаткової пенсії Закону проводиться з розрахункової величини 19 грн. 91 коп.  З 01.01.2008 р. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розрахунок додаткової пенсії змінено, а саме встановлено у відсотках від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, що втратили працездатність, а саме для інвалідів ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 зазначену норму визнано неконституційною, а тому після цього виплата пенсії відбувається на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.08 № 530, якою встановлено розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму.

Також вказує, що відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м. Ірпінь проводилась виплата пенсій відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень та в межах виділених коштів з Державного бюджету для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі вищенаведеного просить відмовити в задоволенні позову та розглянути справу без участі представника управління ПФУ в м. Ірпінь.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м. Ірпінь та отримує пенсію відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивач є інвалідом 2 групи, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до ст.ст. 39, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач своїм листом від 19.03.10 № 95/Р-3 відмовив йому у перерахунку такої пенсії. (а.с. 7).

Спірні правовідносини регулюються ч.1 ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Частиною 1 ст. 6 цього Закону передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (ст. 7 цього ж Закону).

Такі ж норми містить ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіаційного контролю підвищуються в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та встановлено, що інвалідам II групи, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 12 пункту 28 розділу ІІ Закону), а у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 15 пункту 28 розділу ІІ Закону)

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. по справі № 10-рп/2008 зазначені зміни закону визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З наведеного слідує, що із 22.05.2008 р. по теперішній час діють ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких позивач має право на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також отримання державної та додаткової пенсії, вихідним критерієм якої є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає неправомірним застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530 року для визначення розміру позивачу пенсії підвищення, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри пенсії та доплата до неї в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розмір пенсії у розмірі кратному мінімальній заробітній платі та мінімальній пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вивчивши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в частині не перерахунку пенсії позивачу є протиправною, а тому з метою захисту прав позивача такі дії слід припинити, зобов’язавши відповідача зробити позивачу перерахунок та виплату пенсії та доплати до неї відповідно до вимог ст.ст. 39, 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008р. по день пред’явлення позову- 20.07.2010р.

Позивача та відповідача звільнено ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В судове засідання сторони по справі не з’явилися, тому фіксування судового процесу не здійснювалося.

           На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14, 39, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області провести перерахунок ОСОБА_1, відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. по 20.07.2010р.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам для відома.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

              Суддя                                                В.В. Кафтанов