Справа  № 2-2518/2010 р.

РІШЕННЯ

І м е н е м   У к р а ї н и

/вступна та резолютивна частини/

01 вересня 2010 року              Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого  судді                         Пархоменко О.В.

при секретарі                                  Барановській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області про перерахунок пенсії ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” та згідно частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 09.07. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 2 670,80 грн., з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 934 грн.

Вивчивши письмові докази по справі, враховуючи те, що для виготовлення повного тексту рішення необхідний значний час, керуючись п.3 ст. 209 ЦПК України , згідно якої складання повного рішення може бути відкладене на строк не більше ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частину суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, суд оголошує резолютивну частину рішення.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” за період з 16.07.2007 року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, в та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року включно.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривен.

В інший частині позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 05.09.2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 О.В.  Пархоменко

Справа  № 2-2518/2010 р.

РІШЕННЯ

І м е н е м   У к р а ї н и

01 вересня 2010 року              Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого  судді                         Пархоменко О.В.

при секретарі                                  Барановській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області про перерахунок пенсії ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є дитиною війни і згідно статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказує, що чинність ст. 6 закону, на підставі якої він має зазначене вище право, зупинялося законами про Державний бюджет України у 2007, 2008 роках. Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп-07 положення пункту 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким було зупинена дія ст. 6 закону, визнав не конституційними, а своїм рішенням від 22.05.2008 року № 10-рп-08 положення пункту 41 розділу 2 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким було зупинена дія ст. 6 закону, визнав неконституційним. Отже ст. 6 закону була чинною з 09.07. по 31.12.2007 року та 22.05.2008 року по даний час. Проте відповідач при забезпеченні його права, порушуючи статтю 6 Закону, керується постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, зміст якої не відповідає положенням ст. 6 Закону як нормативно правовому акту вищої юридичної сили. Невідповідність ця полягає в тому, що відповідач перерахунок пенсії здійснював не в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, а лише у розмірі 10 %, а у 2007 році відповідач перерахунок пенсії взагалі не здійснював.

Позивач вказує, що керуючись ст. 23 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, яка передбачає можливість досудового вирішення спірних відносин з відповідачем, 12.07.2010 року він направив йому заяву з проханням нарахувати і виплатити йому підвищення до пенсії за весь час чинності ст. 6 закону, проте відповідач листом № 39 від 12.07.2010 року відмовив йому у перерахуванні пенсії.

Позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” та згідно частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 09.07. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 2 670,80 грн., з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 934 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу в його відсутність.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких просить розглядати справу без участі представника пенсійного фонду та вказує, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ м. Буча та з 01.01.2008 року отримує надбавку, передбачену ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України ” на 2007 рік, яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. У відповідності до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Проте законодавчо не встановлено розрахункова величина для даного підвищення, адже розмір мінімальної пенсії за віком встановлено лише ст. 28 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч.3 якого також  встановлено обмеження “мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом”, що унеможливлює застосування розміру мінімальної пенсії за віком для визначення розміру підвищення дітям війни. Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема п. 8 встановлено підвищення дітям війни: з 22 травня 2008 р. в сумі 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008 р. - 48 грн. 20 коп., та з 1 жовтня 2008 р. - 49 грн. 80 коп. Стаття 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Враховуючи, що фінансування проводиться не із бюджету Пенсійного фонду України, вважає, що відповідач діє в межах законодавства. Вказує, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

В зв’язку із чим суд, враховуючи письмові заяви позивача та представника відповідача, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

У відповідності до ст. 1 цього Закону дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією його паспорта, є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління ПФУ в м. Буча Київської області та отримує надбавку, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 12.07.2010 року звертався до відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2010 роки, однак відповідач своїм листом № 39 від 14.07.2010 року відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку. Вказані обставини визнаються сторонами і відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Суд вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області в перерахунку пенсії незаконною, виходячи із наступного.

Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до даної норми закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” /п.12 ст. 71/ було зупинено чинність ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік” /п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України“ / було внесено зміни до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни /згідно ст. 14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” така надбавка встановлена в розмірі 10% прожиткового мінімуму/. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України“ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” , оскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Таким чином із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та із 22.05.2008 року і на даний час діє ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ і позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вихідним критерієм розрахунку соціальної допомоги є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну соціальну допомогу дитині війни не у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, діяв всупереч закону.

Суд вважає незаконним застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії, починаючи з 22.05.2008 року, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищення до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина /п.1/ та основи соціального захисту /п.60/. Суд вважає, що за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на обліку у відповідача, в тому числі в період з червня 2007 р. по грудень 2007 включно, не отримував щомісячну державну соціальну допомогу як дитина війни, а з 01.01.2008 р. по червень 2010 року включно отримував в меншому розмірі, однак звернувся з даним позовом до суду лише 16.07.2010 р.

Суд вважає, що позивач повинен був своєчасно дізнатись про наявність в нього права на отримання щорічної державної соціальної допомоги як дитини війни, оскільки як закони України, так і рішення Конституційного Суду України належним чином були надруковані у відповідних засобах масової інформації, а про порушення свого права на отримання щорічної державної соціальної допомоги повинен був дізнатись після першої її невиплати.

У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що позивач пропустив трирічний строк звернення до суду за захистом свого права, не надав суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли його можливості пред’явити позов до суду, суд, враховуючи письмові заперечення відповідача, відмовляє позивачу в позові про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 року по 15.07.2007 р. у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.

Крім того, як зазначено вище ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ діє із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та із 22.05.2008 року і на даний час

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” за період з 16.07.2007 року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року включно.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривен.

Виходячи із наведеного суд задовольняє заявлені позовні вимоги частково.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” за період з 16.07.2007 року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, в та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року включно.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривен.

В інший частині позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 05.09.2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 О.В.  Пархоменко