2-7028/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року суддя Київського районного суду  м. Донецька Бурлаченко О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання права на нарахування щомісячної надбавки до пенсії як «дитині війни», суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача УПФУ в Київському районі м. Донецька про визнання права на нарахування щомісячної надбавки до пенсії, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має соціальний статус дитини війни. Статтею 6 цього закону передбачено її право отримувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, порушуючи зазначене право, вказаних виплат їй не провадить. Просила визнати за нею право на нарахування їй як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до положень ст.169 ЦПК України розглянути справу без участі позивача на підставі наявних даних.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки, але про причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та перебуває на пенсійному обліку в Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, та підпадає під дію ЗУ «Про соціальний захист  дітей війни», тобто має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вік позивача підтверджується копією паспорту громадянина України, а спеціальний правовий статус «дитина війни» - відміткою в пенсійному посвідченні, копію якого додано до матеріалів справи.

Суд встановив, що відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 та ч. 2 ст. 8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька  є належним відповідачем по цій справі на якого покладено обов’язок  провадити виплату позивачу зазначеного підвищення до пенсії.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що за загально діючим порядком в 2006 та 2007 роках зазначене підвищення до пенсії позивачу не нараховувалося і не виплачувалося.  В 2008 році на підставі пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачу відповідачем нараховувалося та виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії у загальновстановлених для всій осіб зі статусом “Діти війни” розмірах: з 1 січня 2008 року – 47 гривень, з 1 квітня 2008 року – 48 гривень 10 коп. з 22 травня 2008 року по 48 гривень 10 коп., з 1 липня 2008 року – 48 гривень 20 коп., з 1 жовтня 2008 року та в 2009 році – по 49 гривень 80 коп.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проте відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006року зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, а статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії дітям війни в меншому розмірі.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року норми п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно п.3 Рішення Конституційного Суду України, зазначені норми Закону  втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року статтю 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - також було визнано неконституційною, в зв’язку з чим така редакція Закону втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року.

Крім того, відповідно до абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2208 року – 48,1 гривень, з 1 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 гривень.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд встановив, що норми п.17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», Конституційним судом України на предмет їх відповідності Конституції України не розглядалися і недійсними (неконституційними) у встановленому законом порядку не визнавалися, на підставі чого, позивачу стосовно позовних вимог про зобов’язання до нарахування щомісячної надбавки до пенсії за 2006 рік слід відмовити.

Крім того, суд встановив, що на підставі рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року позивач мав право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2007 році з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а на підставі Рішення Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року – мав право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком в 2008 році з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а відмова відповідача у такому підвищенні позивачу пенсії за цей період є неправомірною.

Враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України в редакції Закону України від 18 лютого 2010 року, спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат розглядаються в порядку цивільного судочинства, суд встановив, що до цих правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, в зв’язку з чим позивачем не пропущений строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання права на нарахування щомісячної надбавки до пенсії.  

Розглядаючи позовні вимоги про зобов’язання до нарахування щомісячної надбавки до пенсії за 2009 рік  справи суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України надане право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розмірів підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «діти війни», а чинною залишається постанова КМУ від 28 травня 2008 року № 530.

Разом з тим, зазначена норма ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передбачає встановлення розмірів лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

За таких обставин дія цієї норми не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір щомісячної надбавки до пенсії згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” встановлюється з розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році позивачу, як дитині війні підвищення до пенсії має здійснюватися відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не нарахування позивачу відповідачем такого підвищення пенсії за цей період порушує права позивача, гарантовані ст.46 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

При задоволенні позовних вимог про визнання права позивача на нарахування щомісячної надбавки до пенсії із зобов’язанням відповідача провести позивачеві відповідні нарахування та виплати суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; примусове виконання обов’язку в натурі.

Таким чином, зазначені норми законодавства допускають в якості судового захисту цивільного права прийняття судом рішення про визнання права та зобов’язання відповідача вчинити конкретні дії, в зв’язку з чим позовні вимоги позивача. до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання права на нарахування щомісячної надбавки до пенсії та зобов’язання відповідача вчинити відповідні нарахування та виплати не суперечать зазначеному цивільному законодавству, а тому суд не знаходить підстав для відмови у позові в зазначеній частині.

На підставі викладеного, ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.46, ст.152 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.16 ЦК України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.2 ст.8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року, ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд -  

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, зобов’язавши Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2  нарахування та виплату зазначеного підвищення  до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України  з урахуванням фактичних виплат.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Київського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя: