Справа № 1-261, 2010 р.

                                      В  И  Р  О  К

                                                 іменем  України

 02  вересня   2010  року                                                      місто  Ніжин

    Ніжинський  міськрайонний  суд  Чернігівської  області  в  складі:  головуючого  -     судді  Марченка  М.М., при секретарі  Богатіковій  Ю.С.

        з участю прокурора  Данченко  О.М.        

        підсудного ОСОБА_1

    Розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  міста  Ніжина  кримінальну  справу  по  обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця  міста Ніжина, Чернігівської області, освіта середня, не працюючого, не одруженого, знаходиться  в цивільному   шлюбі, маючого   чотирох  малолітніх дітей,не судимого,  проживаючого АДРЕСА_1,  за  ст.213 ч.1 КК України,-    

                                  в   с   т   а   н   о   в   и   в   :

    З   2007 року  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець  міста АДРЕСА_1, за місцем  свого проживання організував  незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, де здійснював операції з брухтом  чорних металів без державної реєстрації  та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання  якого передбачено законодавством, чим заподіяв  шкоду суспільним  відносинам   у сфері  господарської діяльності з металобрухтом.

    Допитаний  в  судовому  засіданні  підсудний  ОСОБА_1 свою  вину  визнав  повністю  в  пред»явленому  обвинуваченні за ч.1 ст. 213  КК  України  і  показав, що  з  2007 року   за місцем  свого проживання  місто АДРЕСА_1 організував  незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, де здійснював операції з брухтом  чорних металів без державної реєстрації  та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання  якого передбачено законодавством. У  вчиненому  злочині  він  щиро  кається  і  просить    суворо  не карати.

    В  судовому  засіданні  учасники судового  розгляду  справи підсудний  ОСОБА_1 і  прокурор  Данченко О.М.  визнали  недоцільним  дослідження  доказів  стосовно  фактичних  обставин  справи, які  ними  не оспорюються.

    Судом  роз'яснено  зміст  ч. 3  ст. 299  КПК  України  і  з»ясовано, що  підсудний  ОСОБА_1 та  інші  учасники  судового  розгляду  справи  правильно  розуміють  зміст  цих фактичних обставин   та  немає  сумнівів  у  добровільності  та  істинності  їх  позицій, а  також    роз'яснено    їм,    що    у    такому    випадку   вони    будуть    позбавлені   права оспорювати  ці   фактичні  обставини  справи    у  апеляційному  порядку.   Суд  за  клопотанням  і  згодою учасників  судового  розгляду справи обмежився  дослідженням  доказів  по справі   допитом  підсудного  ОСОБА_1  І  дослідженням  його характеризуючих  даних.              

    Аналізуючи  зібрані  по  справі  докази  в  їх  сукупності,  суд  вважає,  що  дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати  за ст.213 ч.1 КК  України, як  порушення  порядку  здійснення  операцій з брухтом чорних металів, а саме  в діяльності, пов»язаній із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією  брухту чорного металу  без державеної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання  якого  передбачено законодавством  та організації  незаконного пункту  прийому, схову та збуту  металобрухту.        

    При  призначенні  міри  та  виду  покарання  підсудному  ОСОБА_1 суд  враховує  характер  та  ступінь  тяжкості  вчиненого  ним  злочину, особу  винного, який    не  судимий, за  місцем  проживання   характеризується  позитивно, обставини  справи, що  пом»якшують  покарання - щире  каяття, активне  сприяння  в  розкритті  злочину, обставини  справи, що  обтяжують  покарання  - не  встановлено.    

    З  урахуванням  викладеного, суд  вважає  необхідним  призначити  підсудному  ОСОБА_1  покарання  у  вигляді   штрафу.

    Цивільний  позов  по  справі  не  заявлений, судових витрат  по справі не має.    

    Речові  докази  по справі   відсутні.

    Керуючись  ст.ст. 323,324  КПК  України, суд -

            З  А  С  У  Д  И  В  :

    Визнати  ОСОБА_1 винним  за  ст.213 ч.1  КК  України  і  призначити  йому  покарання :

-за  ст.213 ч.1  КК  України  призначити покарання  у  вигляді    штрафу  в розмірі  1700 ( одна тисяча сімсот)  грн. 00  коп.              

    Міру  запобіжного  заходу   ОСОБА_1   залишити  попередню, підписку  про  невиїзд  з  постійного  місця  проживання -  до  вступу  вироку   в законну  силу.

    Апеляція  на  вирок  суду  може  бути  подана  до  апеляційного  суду  Чернігівської  області  на  протязі 15 / п»ятнадцяти/ діб  з  дня  проголошення  вироку.

            Суддя