Справа № 2- 27/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2010 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., при секретарі - Новохацькій В.Ю., за участю: позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1; представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача за зустрічним позовом –ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. м. т. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
позивач ОСОБА_1 у травні 2009 року звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому зазначив, що він є депутатом Саратської районної ради і головою Саратської районної організації політичної партії «Вперед, Україна!»
27 березня 2009 року о 09 годині 45 хвилин відбулось пікетування пленарного засідання сесії Саратської районної ради Саратською районною організацією «Вперед, Україна!», під час якого в.о. голови Саратської районної державної адміністрації ОСОБА_2 в присутності понад 100 чоловік назвав позивача «дураком» та звинуватив у крадіжці 110 тисяч гривень підприємства «Біодизель». Такими діями відповідач принизив його честь, гідність та ділову репутацію, в також завдав йому моральної шкоди.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати такими, що не відповідають дійсності і принижують його честь, гідність та ділову репутацію висловлювання відповідача ОСОБА_2 щодо крадіжки позивачем 110 тисяч гривень підприємства «Біодізель» та зобов*язати відповідача спростувати ці висловлювання на пленарному засіданні сесії Саратської районної ради Одеської області, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 10 000 гривень моральної шкоди.
Способом захисту його порушеного права щодо нанесеної йому образи, яка виявилась в тому, що відповідач назвав його «дураком», позивач вважає компенсацію у вигляді відшкодування моральної шкоди.
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічним позовом, в якому зазначив, що 27 березня 2009 року з 9 до 10 години ОСОБА_1 організував пікетування пленарного засідання сесії Саратської районної ради. Пікетувальники з плакатами та транспарантами зібрались на вулиці Леніна, біля Саратської районної державної адміністрації. Написи на плакатах та транспарантах стосувались особисто позивача ОСОБА_2: «ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен»., «ОСОБА_2, верни Фараоновке пруд», «ООО Виноградар + ОСОБА_2 = корупция», «ОСОБА_2 - геть» носили неправдивий характер та були направлені на приниження його честі, гідності і ділової репутації.
Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_2 просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію розповсюджену ОСОБА_1 у вищевказаних написах інформацію «ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен»., «ОСОБА_2, верни Фараоновке пруд», «ООО Виноградар + ОСОБА_2 = корупция», зобов*язати ОСОБА_1 опублікувати у газеті «Советская новь» спростування зазначеної інформації та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 50 000 гривень моральної шкоди, 3000 гривень за надання правової допомоги та судові витрати.
Ухвалою суду від 22 лютого 2010 року ОСОБА_4 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача по зустрічному позову.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свій позов підтримав та просив його задовольнити. Зустрічний позов не визнав, оскільки у викладеній на плакатах інформації мова йшла про порушення ОСОБА_2 етики державного службовця, ця інформація відповідає дійсності, зазначені плакати з написами виготовляв не він, а ОСОБА_4
Представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 первісний позов ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у його задоволенні, тому що ОСОБА_2 не називав ОСОБА_1 «дураком» і не звинувачував його у крадіжці 110 тис гривень підприємства «Біодізель», а мав на увазі лише той факт, що коли ОСОБА_1 працював головою Саратської районної державної адміністрації підприємство «Біодізель» не сплатило до бюджету 100 000 гривень. Зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав, тому що працюючи головою Сарастької райдержадміністрації ОСОБА_2 передав Фараонівський ставок в оренду ОСОБА_5, внаслідок чого ставок висох, і всі відомості щодо ОСОБА_2, розповсюджені ним на плакатах, відповідають дійсності.
Свідок ОСОБА_6 показала, що 16 березня 2009 року політрада Саратської районної організації політичної партії «Вперед,Україна!», членом якої вона була і яку очолював ОСОБА_1, прийняла рішення про проведення організованого пікетування пленарного засідання сесії районної ради 27 березня 2009 року. Плакати з написами «ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен», «ОСОБА_2 верни Фараонове пруд», «ООО «Виноградарь» + ОСОБА_2 = коррупция» , «ОСОБА_2 – геть» виготовив та роздав учасникам пікетування ОСОБА_4 Під час пікетування до його учасників вийшов в.о. голови Саратської районної державної адміністрації ОСОБА_2, який під час розмови з учасниками пікету висловився на адресу ОСОБА_1 таким чином : «С дураками я не разговариваю … дураками в лице ОСОБА_1». Також ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_1 у крадіжці 110 тис гривень підприємства «Біодізель, а саме: «Кто украл 110 тисяч гривен «Биодизеля»? Негодяев!».
Свідок ОСОБА_7 дав суду аналогічні пояснення.
Заслухавши сторони, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, дослідивши відеозапис пікетування сесії Саратської районної ради, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 березня 2009 року політрада Саратської районної організації політичної партії «Вперед,Україна!», яку очолював ОСОБА_1, прийняла рішення про проведення організованого пікетування пленарного засідання сесії Саратської районної ради 27 березня 2009 року о 9 годині 45 хвилин, що підтверджується протоколом № 2 політради (а.с.11). Учасники пікетування несли плакати з такими написами « ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен», «ОСОБА_2 верни Фараонове пруд», «ООО «Виноградарь» + ОСОБА_2 = коррупция» , «ОСОБА_2 – геть». Відповідач ОСОБА_4 визнав той факт, що плакати з вищевказаним написами виготовив він особисто та роздав учасникам пікету.
Під час пікетування до його учасників вийшов в.о. голови Саратської районної державної адміністрації ОСОБА_2, який висловився на адресу ОСОБА_1 таким чином : «С дураками я не разговариваю … дураками в лице ОСОБА_1». Також відповідач ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_1 у крадіжці 110 тис гривень підприємства «Біодізель, а саме: «Кто украл 110 тисяч гривен «Биодизеля»? ОСОБА_1!».
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, фотографіями (а.с. 38, 40), а також дослідженим під час розгляду справи відеозаписом пікетування Саратської районної ради 27 січня 2009 року.
Ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка є частиною національного законодавства України, передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Відповідно до умов пункту 2 статті 10 Конвенції здійснення цих свобод, оскільки воно пов*язане з обов*язками і відповідальністю може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом... для захисту репутації або прав інших осіб... і є необхідними у демократичному суспільстві.
Згідно до ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров*я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Ст.68 Конституції України визначає, що кожен зобов*язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст.34 Конституції України здійснення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань може бути обмежено законом ...для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно...
Згідно до ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Ст. 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є неторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Ст.277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Відповідач ОСОБА_2 не довів, що негативна інформація щодо позивача ОСОБА_1, а саме: «Кто украл 110 тисяч гривен «Биодизеля»? Негодяев!», яку він поширив 27 березня 2009 року , відповідає дійсності, тому зазначені відомості суд визнає такими, що не відповідають дійсності, порочать, честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 і вони повинні бути спростовані.
Крім того, під час пікетування відповідач ОСОБА_2 назвав позивача ОСОБА_1 “дураком”, за змістом ст.47-1 Закону України «Про інформацію» зазначене оціночне судження є образою, висловлено в брутальній та принизливій формі і принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1
Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 не називав ОСОБА_1 “дураком” і не звинувачував його у крадіжці 110 тис гривень підприємства «Біодізель», а мав на увазі той факт, що коли ОСОБА_1 працював головою Саратської районної державної адміністрації підприємство «Біодізель» не сплатило до бюджету 100 000 гривень, суд не може взяти до уваги, тому що вони спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а також дослідженим під час розгляду справи відеозаписом пікетування Саратської районної ради 27 січня 2009 року.
Оскільки поширені відповідачем ОСОБА_2 відомості, а також висловлені ним оціночні судження принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1, то на підставі ст. 23, ст.280 ЦК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути компенсацію моральної шкоди.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, який під час публічного заходу, в присутності інших громадян, поширив щодо позивача недостовірну інформацію, звинуватив його у скоєнні крадіжки, назвав його «дураком»; глибину моральних страждань позивача, честь та гідність якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання. Розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суд визначає у сумі 2000 гривень.
Вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частин 4, 6, 7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію і у такий же спосіб, у який вона була поширена. Обираючи спосіб спростування поширеної ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 інформації, суд враховує вищезазначені вимоги і вважає необхідним зобов*язати відповідача ОСОБА_2 спростувати інформацію про те що ОСОБА_1 вкрав 110 тис гривень підприємства «Біодізель» на пленарному засіданні сесії Саратської районної ради Одеської області. .
Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він є депутатом Саратської районної ради, а тому його честь, гідність та ділова репутація підлягають підвищеному захисту, порівняно з іншими громадянами, суд вважає безпідставними.
Статті 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, визначають, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися “виставити” себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики ...з приводу того, як вони виконували та виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв*язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширше, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути судовий збір в сумі 117 гривень (17 грн.+ (2 000 грн. х 500 грн.: 10 000 грн.)) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 50 гривень ( 2000 грн.х 250 грн.: 10 000 грн.).
Зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з відповідача ОСОБА_4 з таких підстав.
Судом встановлено, що написи на плакатах «ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен», «ОСОБА_2 верни Фараонове пруд», «ООО «Виноградарь» + ОСОБА_2 = коррупция» не відповідають дійсності.
100 тис. гривень для придбання житла ОСОБА_2 були виділені за рахунок коштів обласного бюджету на законних підставах згідно розпорядження обласної державної адміністрації від 25 квітня 2001 року № 429/А-2001. Зазначена обставина підтверджується інформацією начальника головного управління фінансово-бюджетної політики Одеської обласної адміністрації (а.с.41).
Інша інформація «ОСОБА_2, верни Фараоновке пруд» викладена таким чином, начебто ОСОБА_2 привласнив або знищив Фараонівський ставок. Однак, суду не надано доказів на підтвердження того, що зникнення ставка та вирубка водозахисної лісосмуги сталися внаслідок дій чи бездіяльності ОСОБА_2
Напис «ООО Виноградар + ОСОБА_2 = корупция» також не відповідає дійсності, тому що за час перебування ОСОБА_2 на державній службі його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь.
Оскільки вищевказана інформація розповсюджена відповідачем ОСОБА_4 не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, то з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 належить стягнути моральну шкоду у сумі 2000 гривень. Визначаючи розмір моральних суд враховує ступінь моральних страждань позивача ОСОБА_2, який змушений був доказувати свою непричетність до протизаконних дій та корупції, звертатися за юридичною допомогою, що порушило його життєвий уклад., а також виходить з принципів справедливості та розумності.
Вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, тому в їх задоволенні слід відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки судом встановлено, що зазначену негативну інформацію розповсюдив ОСОБА_4.
Вимоги позивача ОСОБА_2 про зобов*язання відповідача ОСОБА_1 оприлюднити в районній газеті "Советская новь" спростування розповсюдженої недостовірної інформації, не підлягають задоволенню, тому що такий спосіб спростування не відповідає змісту ч.6 ст. 277 ЦК України, так як недостовірні відомості не розповсюджувались засобами масової інформації, у тому числі і районною газетою "Советская новь".
Заперечення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про те, що у викладеній на плакатах інформації мова йшла лише про порушення ОСОБА_2 етики державного службовця і ця інформація відповідає дійсності, і що ОСОБА_2 , працюючи головою Саратської районної державної адміністрації, був причетний до таких протиправних дій: приписок управлінням сільського господарства Саратської райдержадміністрації врожаю зернових; придбання за рахунок коштів сільськогосподарських підприємств району автомобілю у власність першого заступника голови Саратської районної державної адміністрації ОСОБА_10; до фальсифікацій 21 грудня 2004 року у день виборів Президента України; до отримання ВАТ “Виноградар” бюджетних коштів в загальній сумі 1 млн. 180 тис. гривень для відшкодування витрат на роботи, пов*язані із закладенням виноградників; до зникнення Фараонівського ставка та інше, суд не може взяти до уваги. Ст.38 Закону України «Про державну службу встановлює, що особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством. Суду не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 причетний до вчинення вищезазначених дій і що за відповідні дії його було притягнуто до відповідальності.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 117 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 1 гривня 50 копійок (2 000 грн.х 37 грн.: 50 000 грн.) . Вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 гривень документально не підтверджені, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч.1, 2 ст. 209, ст.212-215 ЦПК України, ст.32, 34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.277, 280, 297 ЦК України ,-
суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 розповсюджену ОСОБА_2 інформацію про те, що ОСОБА_1 вкрав 110 тисяч гривень підприємства "Біодізель".
Зобов*язати ОСОБА_2 спростувати цю інформацію на пленарному засіданні сесії Саратської районної ради Одеської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі дві тисячі гривень.
ОСОБА_1 в задоволенні іншої частини позову до ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 117 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 50 гривень.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати такою, що не відповідає дійсності та принижує честь та гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 розповсюджену ОСОБА_4 інформацію: "ОСОБА_2, живи по совести, верни людям 100 тисяч гривен", "ОСОБА_2, верни Фараоновке пруд", "ООО "Виноградарь+ ОСОБА_2= коррупция".
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі дві тисячі гривень.
ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини зустрічного позову до ОСОБА_4 - відмовити.
ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 117 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 1гривня 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
С У Д Д Я