Справа № 2-а-57/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2009 року Києво-Святошинський районний суд в складі:

головуючої судді Медвідь Н.О.

при секретарі Лагоді Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві в особі інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві молодшого сержанта Завгороднього Дмитра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.01.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з суд з позовом до ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві в особі інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві молодшого сержанта Завгороднього Дмитра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.01.2009 року, посилаючись на те, що цією постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 гривень.

Вважає, дану постанову необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245,276,280 КУпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серія АВ № 733210 від 13.01.2009 р. о 20 год. 10 хв. позивача, управляючи без порушень правил дорожнього руху автомобілем

Тойота «Авенсіс» було безпідставно зупинено на вул. Набережно-Хрещатицькій.

Інспектором в протоколі викладено порушення пункту 11.9 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306, що забороняє виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розподілювальну смугу.

На відрізку вул. Набережно-Хрещатицькій де позивача було зупинено інспектором проїздна частина і трамвайні колії знаходяться на одному рівні і не відокремлені, розподілювальна смуга відсутня.

До того ж проїжджа частина була зайнята припаркованими автомобілями, що не давало можливості руху без виїзду на трамвайні колії.

Пункт 11.8. Правил дозволяє рух по трамвайній колії попутно розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нереикових транспортних засобів за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, об’їзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання об’їзду, без виїзду на трамвайну колію.

Враховуючи викладене позивач рахує, що його дії не можна розцінювати як порушення п. 11.9 Правил, а якби вони і мали місце то не підпадають під дію ч. 2 ст. 122 КУпАП, а повинні класифікуватися на підставі ст. 125 КУпАП.і повинно бути лише попередження.

Тому просив скасувати постанову серії АА №028815 по справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2009 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач Завгородній Д.О. проти позову заперечував, посилаючись на те, що в даному випадку водій рухався по трамвайній колії, відокремленої від проїзної частини на автомобілі Тойота Авенсіс, н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, в подальшому він склав протокол про адміністративне правопорушення серії АВ № 733210 у відношенні гр. ОСОБА_1 за порушення правил ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КупАП України. При цьому позивачу було роз’яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, про що він власноручно поставив підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 під розписку було вручено другий екземпляр проколу про адміністративне правопорушення, йому у відповідності до ст. 254 КупАП України під розписку було вручено другий екземпляр протоколу про адмінправопорушення. За результатами розгляду даної справи інспектором було винесено постанову у відповідності до ч. 2 ст. 122 КупАП України., згідно якої гр. ОСОБА_1 притягнуто до адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. Під час винесення постанови було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, в результаті чого було застосовано штраф передбачений даною статтею. Тому просив в позові відмовити.

Суд вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, в позові ОСОБА_1 відмовляє з таких підстав:

Судом встановлено, що 13.01.2009 року близько 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 якій рухався на автомобілі Тойота Авенсіс, н.з НОМЕР_1 було зупинено інспектором дорожньо-патрульної служби 2 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві молодшим сержантом Завгороднім Дмитром Олександровичем, оскільки, як встановлено судом водій ОСОБА_1 рухався по трамвайним коліям, які відокремлені від проїзної частини, внаслідок чого відповідачем Завгороднім Д.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ № 733210 у відношенні гр. ОСОБА_1 за порушення п. 11.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КупАП України.

При цьому позивачу було роз’яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, також ОСОБА_1 під розписку було вручено другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення, йому у відповідності до ст. 254 КупАП України

Як вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду даної справи інспектором було винесено постанову у відповідності до ч. 2 ст. 122 КупАП України., згідно якої гр. ОСОБА_1 притягнуто до адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні під час винесення постанови було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, в результаті чого було застосовано штраф передбачений даною статтею.

Посилання позивача на те, що на відрізку вул. Набережно-Хрещатицькій де позивача було зупинено інспектором проїздна частина і трамвайні колії знаходяться на одному рівні і не відокремлені, розподілювальна смуга відсутня, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд критично ставиться до даних тверджень та знаходить їх голослівними.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП на яку посилається інспектор у постанові, відповідальність наступає при порушенні водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так самого порушення правил навчальної їзди.

Згідно п. 11.9 ПДР України водіям забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Позивач в своїх твердженнях посилається на те, що порушення правил дорожнього руху передбачених п. 11.9 якби вони і мали місце не підпадають під дію ч. 2 ст. 122 КУпАП, а повинні класифікуватися на підставі ст. 125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху і стягнути лише попередження, але представник позивача не оспорював, що позивач виїхав на трамвайну колію зустрічного напрямку.

Тому твердження його суд знаходить нічим не підтвердженими та голослівними, оскільки порушення водіями п. 11.9 ПДР України відноситься до Розділу 11 "Розташування транспортних засобів на дорозі" Правил Дорожнього руху України, тобто вчинене позивачем правопорушення підпадає під норми ч. 2 ст. 122 КпАП України за порушення водіями "Розташування транспортних засобів на дорозі" та відповідно правил дорожнього руху.

Дана стаття передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Тобто винесення інспектором постанови про притягнення позивача до адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. суд знаходить доцільним та обґрунтованим, що вимагає вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 71 КАС України

В той же час суд бере до уваги доводи представника відповідача, оскільки вони спростовують надані позивачем докази

За таких обставин суд з’ясувавши всебічно та об’єктивно обставини справи не знаходить підстав для скасування вищевказаної постанови про накладення адмінстягнення та знаходить вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження.

На підставі ст. ст. 287,288 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. ст. 2,4, 9,16,17,94,104,107 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві в особі інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві молодшого сержанта Завгороднього Дмитра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.01.2009 року відмовити.

На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення його.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.