Справа № 5-107/2009 р.

ПОСТАНОВА

23 лютого 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді: Дядечка І.І.

при секретарі: Монт А.Ю.

за участю прокурора: Степаненка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці подання адміністрації Кременчуцької виправної колонії Полтавської області (№69) про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1, за ст. 81 КК України на невідбуту частини покарання,

ВСТАНОВИВ:

КВК (№69) спільно із спостережною комісією Крюківської райради м. Кременчука звернулися до суду з даним поданням, де просять звільнити ОСОБА_1 умовно-достроково на невідбуту частину покарання.

В поданні вказують, що ОСОБА_1 засуджений 25 вересня 1997 року Мінським райсудом м. Києва. До Кременчуцької виправної колонії засуджений прибув 14.10.2007 року, за час відбування покарання в якій характеризується позитивно, неодноразово заохочувався, чим довів своє виправлення.

Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1, засудженого, який підтримав подання, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_2, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, одружений, раніше судимий.

По даній справі засуджений 25 вересня 1997 року Мінським райсудом м. Києва за ст. 94 КК України до 14 років позбавлення волі, ст. 26 КК України визнати ОНР.

Постановою від 11.04.2002 року Бердичівським міським судом виключити з вироку ст. 26 КК України визнання ОНР.

Початок строку покарання 06.05.1997 року. Кінець строку покарання 06.05.2011 року. Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Так, засуджений ОСОБА_1 під час тримання в Київському слідчому ізоляторі заохочень не мав, мав одне стягнення яке погашено. З 14.10.2007 року засуджений відбуває покарання в Кременчуцькій виправній колонії управління ДДУПВП у Полтавській області (№69). За час відбування покарання характеризується добре, стягнень не має, має чотири заохочення.

За правами п. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що на даний час засуджений ОСОБА_1 сумлінною поведінкою і ставлення до праці довів своє виправлення, при цьому ним вже відбуто 3/4 частини призначеного вироком 25 вересня 1997 року Мінським райсудом м. Києва покарання, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 81 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Спільне подання адміністрації Кременчуцької виправної колонії Управління ДДУПВП у Полтавській області (№69) та спостережної комісії Крюківської районної ради м. Кременчука про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 за ст. 81 КК України на невідбуту частину покарання - задовольнити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання, призначеного за вироком від 25 вересня 1997 року Мінським райсудом м. Києва на невідбутий строк 2 р. 2 міс. 13 дн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб.