Справа № 5-196/09 р.

ПОСТАНОВА

24 березня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді: Хіневича В.І.

при секретарі: Спірідоновій І.Ю.

за участю прокурора: Степаненка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Кременчуцькій виправній колонії Полтавської області (№69) заяву засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього закону України «Про амністію», а саме звільнення від відбування покарання.

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, де прохає переглянути вирок від 13 жовтня 2008 року Хорольським райсудом Полтавської області та застосувати до нього закон України «Про амністію», звільнивши його від відбування покарання. В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав в повному обсязі.

Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти застосування до засудженого ОСОБА_1 закону України «Про амністію», та звільнення його від відбування покарання, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, освіта неповна середня, раніше двічі судимий.

По даній справі засуджений 13 жовтня 2008 року Хорольським райсудом Полтавської області за ст. 122 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі.

Початок строку покарання 13 жовтня 2008 року. Кінець строку покарання 13 жовтня 2009 року.

Відповідно до ст. 1 п. »в» закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, амністія застосовується до засуджених не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей - інвалідів незалежно від їх віку.

Згідно зі ст. 2 Закону України « Про амністію» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі підлягають особи, які зазначені у ст. 1 вказаного закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим законом вони відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2, 1996 року народження і підпадає під дію ст. 1 п. «є» Закону України « Про амністію». Однак судом встановлено, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію» від 12.12.2008 року, тобто становм на 26.12.2008 року відбув лише 01 місяць 29 днів, що є менше ніж половина призначеного строку покарання, при цьому невідбута частина складає 10 місяців 01 день.

Суд вважає, що вищевикладений факт порушує правила ст. 2 Закону України « Про амністію», а тому ОСОБА_1 не може бути звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі амністії, в зв’язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись Законом України « Про амністію « від 12.12.2008 року, ст. 86 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього закону України «Про амністію», - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб.