Справа № 5-172/09 р.

ПОСТАНОВА

24 березня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді: Хіневича В.І.

при секретарі: Спірідоновій І.Ю.

за участю прокурора: Степаненка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Кременчуцькій виправній колонії Полтавської області (№69) заяву засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього закону України «Про амністію», а саме звільнення від відбування покарання.

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, де прохає переглянути вирок Карлівського райсуду Полтавської області від 19 грудня 2007 року та застосувати до нього закон України «Про амністію», звільнивши його від відбування покарання. В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав в повному обсязі.

Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти застосування до засудженого ОСОБА_1 закону України «Про амністію», та звільнення його від відбування покарання, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, освіта неповна середня, раніше тричі судимий.

По даній справі засуджений 19 грудня 2007 року Карлівським райсудом Полтавської області за ст. 152 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.

Постановою Карлівського райсуду Полтавської області від 30.05.2008 року скасувати іспитовий строк та направити в місяці позбавлення волі строком на 4 роки. Початок строку покарання 30 травня 2008 року. Кінець строку покарання 30 травня 2012 року.

Відповідно до ст. 1 п. «є» закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, амністія застосовується до засуджених які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей;

Згідно зі ст. 2 Закону України « Про амністію» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі підлягають особи, які зазначені у ст. 1 вказаного закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим законом вони відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 має матір ОСОБА_2, 1938 року, яка на день набрання чинності цим Законом 26.12.2008 року досягла 70-річного віку, а також має рідного брата - ОСОБА_3, що суперечить п. »є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року. Крім цього засуджений відбув менше половини строку покарання а саме, відбув 6 місяців 12 днів, невідбута частина складає 03 роки 05 місяців 18 днів.

Суд вважає, що вищевикладений факт порушує правила ст. 2 Закону України «Про амністію», а тому ОСОБА_1 не може бути звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі амністії, в зв’язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись Законом України « Про амністію « від 12.12.2008 року, ст. 86 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього закону України «Про амністію», - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб.