Справа № 2а-1234/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання – Алмановій І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Орлова Олександра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
07.07.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Орлова О.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свою процесуальну позицію та позовні вимоги позивач пояснив тим, що згідно постанови про адміністративне правопорушення на нього було накладено штраф за порушення Правил дорожнього руху, але вимоги Правил позивач не порушував, таким чином вважаючи дії інспектора ДПС незаконними.
Під час дослідження матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що 08.03.2010 р. інспектором ДПС Орловим О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №ВН1729107, відповідно до якого 08.03.2010 р. о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Деу” НОМЕР_1 по вул. Щорса в м. Одеса, рухався зі швидкістю 86 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., тим самим скоївши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 11). Швидкість руху вимірювалась приладом „Радіс”, номер вимірювального засобу в протоколі та постанові не зазначено.
Факт правопорушення було зафіксовано за допомогою відеозйомки, при складанні протоколу ОСОБА_1 з діями інспектора не погодився, винним у порушенні правил дорожнього руху себе не визнав.
08.03.2010 р. Орловим О.М. було складено постанову №ВН236099, якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу розміром 225 грн. 00 коп. (а.с. 12)
На запит суду від 20.07.2010 р. Управлінням Державтоінспекції ГУМВС України було надано копію матеріалу відеофіксації порушення, яка була ретельно досліджена судом під час розгляду справи.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ такі справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Згідно зі ст. 251 КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідачем додатково до матеріалів адміністративного провадження додана відеозапис, справжність якої позивачем не оспорювалась.
Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з відеозапису, позивач рухався разом із іншим автомобілем в напрямку інспекторів ДПС, під час чого для виміру швидкості руху був застосований прилад „Радіс”. Під час вимірювання швидкості на дисплей приладу було виведено значення „8’6”. Під час вимірювання, прилад був направлений безпосередньо вздовж краю проїжджої частини. Суду невідомі точні технічні характеристики приладу, а саме - допустимий кут вимірювання, тому підтвердити процесуальну позицію позивача про неналежне вимірювання швидкості суд не може, власно кажучи як і учасники провадження. Судом враховано, що швидкість руху автомобіля, який рухався за автомобілем позивач, візуально є тотожною швидкості руху автомобілю позивача. Таким чином будь-які доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача не знайшли підтвердження в процесі розгляду справи. Відповідно законних підстав для стягнення компенсації завданої моральної шкоди як наслідку вчинення відносно позивача неправомірних дій з боку відповідача не має.
Відповідно до ст. 293 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 122, 251, 254, 268, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Орлова Олександра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Орлова Олександра Михайловича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 8 березня 2010 року серія ВН № 236099 залишити в силі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК