Справа № 2-5730/2010

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня  2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно Свідоцтва про право власності від 27.03.1997 року за №3-9434, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, її, її чоловіку – ОСОБА_4 та її сину - ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала ј частина будинку АДРЕСА_1. Після смерті чоловіка позивачки, сторони звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їм було відмовлено в зв’язку з невизначеністю часток, які належать кожному з співвласників, що позбавляє  можливості оформити спадкові права.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у  судовому засіданні позовні вимоги визнали, про що свідчать надані ними заяви. (а.с.30-31). Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,  вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 27.03.1997 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів було видано Свідоцтво про право власності №3-9434, згідно якого ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала ј частина будинку АДРЕСА_1 (а.с.9) . При цьому суд виходить з встановленого на час оформлення правоустановчого документу розрахунку часток, та того, що сторони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

ОСОБА_4 помер 10.09.2009 року, про що в Книзі реєстрації смертей 12.09.2009 року було зроблено відповідний актовий запис за № 4930 та Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було видано Свідоцтво про смерть (а.с.13).   Після його смерті сторони звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни (а.с.27),  але в зв’язку з невизначеністю часток, які належать кожному з співвласників їм було відмовлено (а.с.10) .

Визначаючи частки, що належали учасникам приватизації, суд виходить з ч.2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, згідно з якою передача  займаних  квартир  (будинків)  здійснювалася  в спільну сумісну або часткову власність за  письмовою  згодою  всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в  даній  квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири  (будинку).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права  приватної власності” частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою – частки визначаються рівними. Таким чином, згідно Свідоцтва про право власності №3-9434 частки кожного із співвласників - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_4 були рівними - по 1/3 частці зазначеної квартири.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Позивачка в порядку ч.1 ст. 1261 ЦК України, відноситься до першої черги спадкоємців за законом майна свого померлого чоловіка,  заяви про відмову від спадщини не робила, фактично прийняла спадщину, однак належним чином своє право на спадщину не оформила.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є дітьми спадкодавця бажають відмовитись від спадщини на користь позивачки ОСОБА_1. Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Таким чином, такі дії відповідачів є їх правом (ст.12 ЦК України) та вчиненні в межах передбачених ст. 13 ЦК України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Таким чином, суд  вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права  приватної власності”, ст.ст. 12-13, 16, 317, 1274, 1261, 1268   ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212-215  ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом –  задовольнити.

Встановити, що на момент смерті ОСОБА_4, згідно Свідоцтва про право власності №3-9434 від 27.03.1997 р. частки кожного співвласника - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_4 були рівними.

Визнати за ОСОБА_1   право власності на 1/24 частину у будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_4.  

Визнати за ОСОБА_2   право власності на 1/24 частину будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_4.  

Встановити порядок виконання рішення, визначивши, що це рішення є підставою для реєстрації за ОСОБА_1   права власності на 1/24 частину у будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_4 та за ОСОБА_2   права власності на 1/24 частину у будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                 А.І. ДРІШЛЮК