Справа № 2-4541/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
„07” вересня 2010 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого – судді Гуревського В.К.
за секретаря – Тимофієнко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності –
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з вимогою про визнання за нею право власності на реконструйоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 594,0 кв. м., посилаючись на такі обставини. ОСОБА_1 у 1958 році по АДРЕСА_1 збудувала частину одноповерхового кам’яного домоволодіння, яке складалось з двох кімнат житловою площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди, придатних для постійного проживання на земельній ділянці площею 594,0 кв. м. 29.06.1991 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на „ОСОБА_1”, але паспорт на прізвище „ОСОБА_1” одержала тільки у 1999 році. В 1990 році позивач звернулась в Виконавчий комітет Іллічівської райради народних депутатів з проханням прийняти частину домоволодіння в експлуатацію. 30.03.1990 року за № 341 Виконавчий комітет Іллічівської райради народних депутатів постановив рішення, керуючись листом Радії Міністрів УРСР від 20.05.1977 року № 24-1583/98 „Про упорядкування індивідуального житлового будівництва” і листом Одеського облвиконкому № 03/01-18-2119 від 24.06.1977 року, яким акт комісії виконкому про прийняття в експлуатацію двох жилих кімнат площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди АДРЕСА_1 затвердив і вирішив оформити право власності на дві житлові кімнати площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 та видати свідоцтво про право приватної власності на її ім’я. В 2003 році в КП „ОМБТІ та РОН” був проведений розрахунок ідеальних часток і згідно цього розрахунку в її фактичному користуванні згідно рішення Іллічівського виконкому № 341 від 30.03.1990 року знаходиться в жилому літ. „А”: 1-2 коридор 7,4 кв. м.; 1-3 житлова 10 кв. м.; 1-4 кухня 7,5 кв. м.; 1-5 житлова 13,0 кв. м.; 1-6 кухня 8,0 кв. м.; 1-7 санвузол 3,3 кв. м.; гараж літ. „Д”; сарай літ. „Е”; вбиральня літ. „З”, що складає 18/25 частин будинку. Позивач, користуючись своїм правом, здійснила реконструкцію домоволодіння, що не призвело до порушення несучих характеристик будинку. Згідно розрахунку КП „ОМБТІ та РОН” від 05.08.2010 року в фактичному користуванні позивача перебуває в житловому будинку літ. „А”: 1-1 коридор (14,7 кв. м., самочинно збудований), 1-2 житлова кімната (7,4 кв. м., самочинно переобладнана з коридору), 1-3 житлова кімната (10,0 кв. м.), 1-4 житлова кімната (7,6 кв. м., самочинно переобладнана з кухні), 1-5 котельня (2,2 кв. м., самочинно збудована), 1-6 кухня (7,8 кв. м.), 1-7 санвузол (3,3 кв. м.), 1-8 житлова кімната (12,0 кв. м,), загальною площею 65,0 кв. м. (з урахуванням самочинно збудованих приміщень), житловою площею 37,0 кв. м. (з урахуванням самочинно переобладнаних приміщень), літня кухня літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, що складає 8/25 частин житлового будинку. Позивач, посилаючись на ст. ст. 319, 376, 392 ЦК України, просить визнати за нею право власності на реконструйований будинок, оскільки він відповідає всім нормам та стандартам.
Представник відповідача, у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 (яка діє за ордером 217-35/9 від 23.03.2010 року), дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень адвоката, представлених письмових доказів.
Згідно виписці з рішення Виконавчого комітету Іллічівської райради народних депутатів за №341 від 30.03.1990 року, вбачається, що ОСОБА_1 у 1958 році по АДРЕСА_1 побудувала частину одноповерхового кам’яного домоволодіння, яке складалось з двох кімнат житловою площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди, придатних для постійного проживання на земельній ділянці площею 594,0 кв. м. Після звернення до Виконавчого комітету Іллічівської райради народних депутатів з проханням прийняти її частину домоволодіння в експлуатацію, керуючись листом Радії Міністрів УРСР від 20.05.1977 року № 24-1583/98 „Про упорядкування індивідуального житлового будівництва” і листом Одеського облвиконкому № 03/01-18-2119 від 24.06.1977 року, Виконком затвердив акт комісії виконкому про прийняття в експлуатацію двох жилих кімнат площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди АДРЕСА_1 і вирішив оформити право власності на дві житлові кімнати площею 23,0 кв. м., кухні, коридору, веранди АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 та видати свідоцтво про право приватної власності на її ім’я.
29 червня 1991 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на „ОСОБА_1”, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 29.06.1991 року, запис №372, але паспорт на прізвище „ОСОБА_1” одержала тільки у 1999 році, що також підтверджує паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 07.07.1999 року.
В 2003 році в КП „ОМБТІ та РОН” був проведений розрахунок ідеальних часток і згідно цього розрахунку у фактичному користуванні позивача згідно рішення Іллічівського виконкому № 341 від 30.03.1990 року знаходиться в жилому літ. „А”: 1-2 коридор – 7,4 кв. м.; 1-3 житлова – 10,0 кв. м.; 1-4 кухня – 7,5 кв. м.; 1-5 житлова – 13,0 кв. м.; 1-6 кухня – 8,0 кв. м.; 1-7 санвузол – 3,3 кв. м.; гараж літ. „Д”; сарай літ. „Е”; вбиральня літ. „З”, що складає 18/25 частин будинку.
Позивач, користуючись своїм правом згідно ст. 319 ЦК України на володіння, користування та розпорядження належним їй майном, здійснила реконструкцію належного їй будинку шляхом прибудов окремих приміщень та зведення допоміжних приміщень. Розташування цієї житлової споруди визначено технічним паспортом від 05.08.2010 року, виданим на ім’я позивача.
Згідно розрахунку ідеальної частки в домоволодінні АДРЕСА_1, виготовленого КП „ОМБТІ та РОН” від 05.08.2010 року № 128548.70.09, в фактичному користуванні позивача згідно рішення Іллічівського виконкому № 341 від 30.03.1990 року знаходиться в житловому будинку літ. „А”: 1-1 коридор (14,7 кв. м., самочинно збудований), 1-2 житлова кімната (7,4 кв. м., самочинно переобладнана з коридору), 1-3 житлова кімната (10,0 кв. м.), 1-4 житлова кімната (7,6 кв. м., самочинно переобладнана з кухні), 1-5 котельня (2,2 кв. м., самочинно збудована), 1-6 кухня (7,8 кв. м.), 1-7 санвузол (3,3 кв. м.), 1-8 житлова кімната (12,0 кв. м,), загальною площею 65,0 кв. м. (з урахуванням самочинно збудованих приміщень), житловою площею 37,0 кв. м. (з урахуванням самочинно переобладнаних приміщень), літня кухня літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, що складає 8/25 частин житлового будинку.
Технічним висновком про можливість збереження самовільно збудованих прибудов на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 визначено, що технічний стан житлового приміщення на момент обстеження, згідно класифікації чинних норм, може бути охарактеризований як задовільний, що дозволяє зберегти його для подальшої експлуатації; цим висновком не встановлено порушень у питаннях архітектури, обраних конструктивних рішень, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.
Згідно Конституції України позивачка має право на поліпшення своїх житлових умов. Вказана реконструкція не тільки поліпшує житлові умови позивача, але й є необхідною для її особистого проживання. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином, суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. При спорудженні зазначених прибудов дотримано будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм та правил, але враховуючи, що будівництво проведено без належним чином затвердженого проекту, ввести його в експлуатацію є неможливим. При цьому в результаті проведеного будівництва позивачем створено споруд, яка відповідає певним, що висуваються до подібного роду будівель, вимогам та може бути самостійним об’єктом права власності, перебуває в особистому користуванні позивача.
Враховуючи, що реконструйований будинок є ізольованим, річ, отримана після цих реконструкції та будівництва – відповідає нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за нею права власності на отримане реконструйоване житлове приміщення – будинок із прибудовами.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Керуючись ст. ст. 16, 183, 319, 331, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. „А”: 1-1 коридор (14,7 кв. м., самочинно збудований), 1-2 житлова кімната (7,4 кв. м., самочинно переобладнана з коридору), 1-3 житлова кімната (10,0 кв. м.), 1-4 житлова кімната (7,6 кв. м., самочинно переобладнана з кухні), 1-5 котельня (2,2 кв. м., самочинно збудована), 1-6 кухня (7,8 кв. м.), 1-7 санвузол (3,3 кв. м.), 1-8 житлова кімната (12,0 кв. м,), загальною площею 65,0 кв. м. (з урахуванням самочинно збудованих приміщень), житловою площею 37,0 кв. м. (з урахуванням самочинно переобладнаних приміщень), літня кухня літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, що складає 8/25 частин житлового будинку, розташованих на земельній ділянці площею 594,0 кв. м. за фактичним користуванням відповідно до технічного паспорту від 05.08.2010 року.
Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: В.К.Гуревський