Справа № 22-5391                                       Головуючий 1 інстанції - Коровніченко О.М.

Категорія 21                                                    ___ Доповідач-Бабенко П.М.

РІШЕННЯ

іменем       України

07 липня 2006 року  Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого - Пономарьової О.М. судців: Бабенка П.М.,Бондаренко Л.І. при секретарі-  Вершковій С.М. за участю позивача   ОСОБА_1  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка Донецької області на рішення Жданівського міського     суду     Донецької області  від  22  березня  2006  року  по  справі  за позовом  ОСОБА_1 до відділення  вчконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка Донецької області (далі-Фонду) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду , яким частково задоволено позов, з нього стягнуто на користь позивача 25 000 грн. на відшкодував ія моральної шкоди , ухвалити нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального права.

Зазначив, що суд не врахував, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того ,суд не врахував,що висновком МСЕК не встановлено позивачеві факту заподіяння йому через профзахворювання моральної шкоди,що при стягненні суми на відшкодування шкоди,судом не дана належна оцінка глибині фізичних та моральних страждань позивача, суд не врахував вимог справедливості і достатності.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін,вказуючи.що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив, що позивач біля 43 років перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, працюючи на підземних роботах в шкідливих умовах, в результаті чого отримав профзахворювання-хронічний обструктивний бронхіт.

За висновком МСЕК від 27.01.04 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 45% безстроково та третя група інвалідності.

У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні страждання, оскільки його непокоять біль у грудях, задишку, підвищення температури тіла, слабкість, запаморочення голови, йому також заподіяно душевні страждання ,оскільки через профзахворювання він відчуває незручності в побуті, вимушений постійно лікуватись, не в змозі виконувати роботу, пов'язану з фізичним навантаженням .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги,апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду залишити змінити з таких підстав:

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків   на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   покладено   обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну   шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.

Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як письмовими доказа-ми( даними трудової книжки, актом розслідування профзахворювання висновками Донецької ОКБП та МСЕК, виписками з лікарняних карток) ,так і поясненнями сторін в судовому засіданні

За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, а саме: що позивачеві протипоказана лише тяжка фізична праця, та праця в у підземних та несприятливих умовах , умовах ,ступінь вини підприємства у заподіянні каліцтва.

Також суд не дотримався вимог розумності та справедливості при визначенні грошової суми на відшкодування шкоди.

Оскільки висновки суду про розмір відшкодування не відповідають встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши суму відшкодування. В решті позову відмовити.

Тому апеляційний суд вважає за необхідним ,з урахуванням усіх обставин справи та вимог розумності і справедливості, визначити розмір відшкодування в сумі 18 000 грн.

Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має.

Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.303, п.2 ч.І ст.307 ,309 , ст.313-316     ЦПК України, апеляційний

суд,                         ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Жданівка Донецької області задовольнити частково.

Рішення Жаданівського міського суду Донецької області від 22 березня 2006 року змінити.  Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень. В решті позову відмовити.   Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.