Справа № 2-а-423/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03.09.2010 року                                     м. Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого – судді Дворніченка В.І.

При секретарі – Дорда Д.В.

За участі представника позивача ОСОБА_1,

Представника відповідача Онуфрій Н.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів позовну заяву ОСОБА_3 до Управління ПФУ у Виноградівському районі про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Управління ПФУ у Виноградівському районі про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що постановою начальника управління ПФУ у Виноградівському районі Балаж В.В. по справі про адміністративне правопорушення від 17.08.2010 року заявника, керуючого санацією ДП АК Альфа було притягнуто до адмінвідповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 850 грн за порушення ч.6 ст.20 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.5 Інструкції про порядок обчислення і оплати  страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. позивач вважає, що постанова винесена з порушенням чинних норм законодавства, зокрема проігноровано той факт, що щодо ДП АК Альфа ЗАТ «Акціонерна компанія Альфа» господарським судом Закарпатської області порушено процедуру банкрутства і станом на день винесення оспорюваної постанови підприємство перебувало на стадії санації. Відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2007 року відкрито процедуру санації боржника. Згідно ст.31 вказаного закону у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів. Крім того, згідно ч.4 ст.12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно із порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимоги кредиторів не нараховується неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів. Крім того позивач вважає, що при винесенні постанови не дотримані  вимоги статей 245, 280 КУпАП, у справі відсутні обґрунтовані обставини, що б свідчили про наявність у його діях вини.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала вимоги позову та пояснила, що підприємство знаходиться у процедурі банкрутства та Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 11.06.2007 року у справі №6/98 за заявою дочірнього підприємства «АК Альфа», м.Виноградів, про банкрутство, відкрито процедуру санації, а керівника підприємства призначено керуючим санацією. А відтак діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому представник позивача просить на підставах, наведених у позовній заяві та поданих під час розгляду справи доказів задовольнити вимоги позову.

Представник відповідача Онуфрій Н.В. не визнала позов та оголосила подане до суду письмове заперечення проти вимог позову, а саме 13.07.2010 року посадовими особами підприємства до УПФУ у Виноградівському районі було подано розрахунки сум страхових внесків за червень 2010 року, однак вказані суми сплачені не були до 21.07.2010 року. ОСОБА_3 поніс відповідальність як посадова особа, як керівник вказаного підприємства.  Крім того, мораторій стосується підприємств, що знаходяться в стадії розпорядження майном, а дане підприємство знаходиться у стадії санації, тому до нього застосовуються загальні норми адміністративного законодавства. В ході провадження справи про адмінправопорушення особа, що притягалася до адмінвідповідальності, повідомлялася про розгляд справи в телефонному режимі, в справі містяться зворотні повідомлення про надіслання особі, що притягнута до адмінвідповідальності, копії протоколу та постанови. Стягнення у вигляді максимального штрафу обрано в зв’язку із великим розміром заборгованості. Тому вважає, що ОСОБА_3 правомірно притягнуто до адмінвідповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №24, винесеною в.о.начальника УПФУ у Виноградівському районі Балаж В.В., позивача ОСОБА_3, як керуючого санацією, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Провадження в справі розпочате на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №24, складеного 09.08.2010 року заступником начальника відділу обліку надходження платежів УПФУ у Виноградівському районі Стільник Г.І. про те, що ОСОБА_3, керуючий санацією ДП «АК Альфа» несвоєчасно сплатив страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, нараховані за червень 2010 року, а саме внески, які мали бути сплачені до 20.07.2010 року, не сплачено, відповідальність за що передбачена частиною другою ст.165-1 КУпАП.

Також із поданих доказів судом встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.05.2007 року поновлено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «АК Альфа», а Ухвалою від 11.06.2007 року відкрито процедуру санації даного підприємства, а керівника боржника – ОСОБА_3 – призначено керуючим санацією.

Розглядаючи справу на підставі поданих доказів, враховуючи, що в силу положень ч.2 ст.71 КАСУ в даній конкретній справі обов’язок доказування покладено на відповідача, суд прийшов до переконання, що вимога позову про скасування постанови, як винесеної з порушенням законодавчих норм, є обґрунтованою та підлягає задоволенню із наступних міркувань.

Суд констатує, що правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також нормами КУпАП, що встановлюють правила провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частина третя ст.165-1 КУпАП передбачає відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір страхового внеску є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч.3 ст.165-1 КУпАП.

Згідно із протоколом про адмінправопорушення від 09.08.2010 року посадовою особою виявлено несплату страхових внесків за червень 2010 року. Натомість як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови при розгляді справи дії ОСОБА_3 було кваліфіковано як несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнобов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Як у протоколі, так і у постанові відсутні відомості про розмір несплаченого (чи несвоєчасно сплаченого) страхового внеску, що є обставиною, обов’язковою для встановлення під час розгляду справи, оскільки дана обставина впливає на правильність кваліфікації дій особи, що притягається до адмінвідповідальності.

Крім того, як встановлено під час судового розгляду справи, на час притягнення до адмінвідповідальності позивача не було встановлено ту обставину, чи припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який згідно ч.1 ст.12 припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Як встановлено із пояснень представника позивача підприємство перебуває у стадії санації, а отже провадження у справі про банкрутство не є припиненим. Дану обставину представником відповідача не спростовано під час розгляду справи.

Отже, на підставі вище встановленого, суд приходить до висновку, що під час вирішення питання про накладення на керуючого санацією санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, уповноваженою на розгляд справи особою в порушення ст.ст.245, 280 КУпАП була допущена невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, не було з’ясовано ряд обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи, зокрема, розмір несвоєчасно сплаченого (чи несплаченого) страхового внеску, чи діє на даному підприємстві мораторій на задоволення вимог кредиторів, чи поширюється на вказані правовідносини дія мораторію, чи підлягає застосуванню до вказаних правовідносин дія пп..2 п.2 ч.4 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 33,34 КУпАП встановлено правила накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення. Так, згідно із частиною другою ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією  частини 3 ст.165-1 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 50 НМДГ. Таким чином, відповідачем обрано максимальну міру стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (50 НМДГ). Однак, обрання максимальної міри стягнення жодними обставинами не обґрунтовано в порушення правил накладення стягнення, встановлених ст.ст.33,34 КУпАП. Представником відповідача не доведено існування на час розгляду справи підстав для обрання максимальної міри стягнення.

    Отже, розглянувши справу на підставі поданих доказів, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов заявлено підставно, обставини, наведені позивачем на обґрунтування вимог, знайшли підтвердження в судовому засіданні, та встановлені судом факти є достатніми для визнання дій посадової особи, що винесла оскаржувану постанову, неправомірними, а постанову такою, що винесена із грубим порушенням встановленої законом процедури, а відтак така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160,161-163, 171-2 КАС України, ст. 7, 245, 268, 280, 287, 288 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов задовольнити.

    Визнати дії в.о.начальника Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Балажа В.В. - неправомірними.

    Постанову у справі про адміністративне правопорушення №24 від 17.08.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП – визнати протиправною та скасувати.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                     В.І.Дворніченко