Справа № 22-6143/2006 Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції Бузанов П.М. Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2006 року          Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.

суддів Звягінцевої О.М., Солодовник О.Ф.

при секретарі Таранець В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до відділення ФСС в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС в м. Кіровське оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково із стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., і ставить питання про його скасування, ухвалення нового про відмову у задоволенні позову за невстановленням судом самого факту спричинення моральної шкоди, оскільки є відсутнім висновок МСЕК, а сам позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральних страждань внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві. Крім цього, за зупиненням дії статті закону, що регламентує право позивача на відшкодування моральної шкоди, у суду не було підстав для задоволення вказаного позову.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

10.04.2006 року ОСОБА_1  звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що він працював на ДВАТ "Ш/У "Кіровське" заступником начальника дільниці. 18 січня 2003 р. о 16 годині ЗО хвилин при переміщенні до місця роботи в районі гірничо-геологічного порушення в 70 м від низу лави він був травмований по лівій руці куском породи.

За висновком МСЕК від 15.09.2005 р. у нього встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку з каліцтвом на виробництві.

Вказаним ушкодженням здоров'я йому спричинено моральну шкоду, оскільки він постійно переносить моральні страждання від фізичного болю,

тривалий час лікувався і змушений додавати багато зусиль для організації свого життя.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 3 травня 2006 року позов задоволено частково із стягненням з відділення ФСС в м. Кіровське на користь позивача ОСОБА_1  у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши підстави позову та надані сторонами докази, дійшов висновку про те, що викладені позивачем обставини обгрунтовано наданими ним довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с. 5-17, 18-24), і тому вони знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

При   розгляді   цієї   справи   судом   було   встановлено, що внаслідок небезпечих умов праці позивачеві було завдано стійку втрату працездатності, за висновком МСЕК від  15.09.2005 р. у нього встановлено 25% втрати працездатності з 27.07.2005 р. до 15.09.2006 р. у зв'язку з каліцтвом на виробництві.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві каліцтвом внаслідок небезпечних умов праці моральних страждань.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом враховано тяжкість та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість та змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого життя, межі достатньості та справедливості.

Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди значно меншим, ніж встановлений в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і є гранічним для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.

Апеляційний суд вважає, що зупинення на час розгляду справи дії норми закону, яка визначає порядок відшкодування позивачеві моральної шкоди, всупереч доводам апеляційної скарги, не впливає на правильність визначених правових висновків суду.

До того ж згідно з п. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Тому не можна визнати спроможним і довод апеляційної скарги щодо відсутності по цій справі взагалі доказів спричинення позивачеві моральної шкоди стійким ушкодженням здоров'я на виробництві внаслідок небезпечних умов праці.

Довод скарги про те, що відділення ФСС виплатою одноразовової допомоги, щомісячних страхових виплат компенсувало позивачеві завдану його здоров'ю шкоду, апеляційний суд не може визнати спроможним.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Оскільки відповідачем не сплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, ці витрати підлягають стягненню на користь Інформаційного Центру.

Керуючись п.1 ч.І ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд,-

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС в м. Кіровське відхилити, рішення Жданівського міського суду Донецької області від 3 травня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з відділення ФСС в м. Кіровське Донецької області на користь Інформаційного Центру витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 грн.50 коп. (р/р № 26001014180002, ВАТ "Банк універсальний " м. Львів, код ЄДРПО 30045370, МФО 325707).

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.