Справа № 2а-423

2010 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    10 вересня 2010 року Білгород – Дністровський міськрайонний суд у складі :

головуючого, одноособово – судді Прийомової О.Ю.

при секретарі Петренко І.В,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, Орлова Олександра Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулася  до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн., вказуючи, що 25 червня 2009 року посадовою особою відповідача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України щодо неї.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Справа співробітником ДАІ щодо неї складена із спрощеним підходом, із значним процесуальним порушенням, у зв’язку з чим їй спричинена моральна шкода, тому вона і звернулася з позовом до суду.

Позивачка в ході судового розгляду справи свої позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – УДАІ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з’явився,  про день слухання справи був повідомлений належним чином, надав заперечення на позовні вимоги позивачки, відповідно до яких просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, справу розглянути за відсутність їх представника, вказуючи, що складена постанова є правомірною, складена з додержанням вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують та обґрунтовують наявність обставин, які є підставою для стягнення на користь позивачки моральної шкоди.

Представник співвідповідача – Головне управління Державного казначейства України в Одеській області з позовними вимогами не погодилася, надала заперечення на позовну заяву та заяву про розгляд справи у подальшому за відсутність представника.

Зі згоди позивачки, суд розглядає справу за відсутність відповідачів, співвідповідача, згідно наданих заяв, заперечень та за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивачку, оголосивши заперечення відповідача, співвідповідача, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            В ході судового розгляду справи встановлено, що 25 червня 2009 року інспектором  ІДПС, за допомогою приладу «Візір» № 0812425, зафіксоване порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, рухався з перевищенням швидкості, а саме зі швидкістю 83 км/год.

            Встановивши вищезазначене правопорушення, інспектор ДПС не зупиняючи водія транспортного засобу марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, склав постанову серії ВН № 166550 від 25 червня 2009 року, якою притягнув позивачку до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.

             Про існування вказаної постанови позивачці стало відомо за повідомленням виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ч. 6 ст.258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Частина 1 цієї ж статті визначає перелік адміністративних правопорушень, при вчиненні яких не складається адміністративний протокол. До зазначеного переліку правопорушень ч. 1 ст. 122 КпАП України не внесена.

Аналіз вищевказаних норм, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, вказує на те, що адміністративний протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення не складається лише в тому випадку, якщо таке порушення було зафіксовано за допомогою технічних засобів, що мають функції фото-, кіно-, і відеозапису та які працюють в автоматичному режимі. В усіх інших випадках складання протоколу про адміністративне правопорушення при виявленні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху є обов’язковим.

Радіолокаційний відео записуючий вимірювач швидкості «Візір» не є засобом, який працює  в автоматичному режимі, а забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій в стаціонарному або патрульному  режимах роботи. Дані обставини підтверджуються методичними рекомендаціями по роботі з технічним приладом «Візір», направлених ТОВ «Скіф лтд» до ДАІ МВС України.

Таким чином, інспектор ДПС зафіксувавши порушення за допомогою технічного приладу «Візір» повинен був зупинити водія автомобіля марки « ФОРД», державний номер НОМЕР_1, скласти протокол про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.256 КпАП України, роз’яснивши правопорушнику його права та обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП України, і лише після цього, з’ясувавши чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також з’ясувавши інші обставини, що мають значення для правильного вирішення  справи, скласти постанову про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Проте, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС,  протиправно, без законних на то підстав, ухвалив постанову серії ВН № 166550 від 25 червня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КпАП України, наклавши на неї стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КпАП України, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень – скасовує постанову і закриває справу.

Враховуючи ті обставини, що інспектором ДПС,  при виявленні правопорушення не було складено протокол про адміністративне правопорушення, не було заслухано правопорушника, не досліджено докази в обґрунтування його невинуватості у вчиненні правопорушення, тобто був порушений порядок притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, в зв’язку з чим суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ВН № 166550 від 25 червня 2009 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в цієї частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

        Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідачів, то в цієї частині суд вважає за необхідне позивачці відмовити, оскільки нею не надано доказів спричинення такової, та з чого саме виходила позивачка при оцінки моральної шкоди саме в сумі 5000 грн.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

                В зв’язку з тим, що позивачкою не надано доказів своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то суд вважає в цієї частині в задоволені позовних вимог позивачці – відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 245, 251,  252, 254, 256, 268 КУпАП, ст. ст. 71, 161, 162, 163, 166 КАС України, суд,

                                                            В И Р І Ш И В :

            Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Одеській області, Орлова Олександра Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 166550 від 26 червня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та стягнення з неї адміністративного штрафу у сумі 340 гривень – скасувати.

В інший частині в задоволені позовних вимог   ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Одеській області, Орлова Олександра Миколайовича  - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С У Д Д Я :