Справа №22 - 5716 /2006р. Головуючий у 1 інстанції: Хомченко Л.І.
Категорія: 21 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Шабанової В.О., Стратіло В.І. при секретарі Маслаковій М. Г.
за участю позивача та представника відповідача Колихової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 20 березня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Калінінського районного суду м. Горлівки, яким з нього на користь позивача стягнено у відшкодування моральної шкоди, причиненої ушкодженням здоров'я на виробництві 13 200 грн.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є необгрунтованим, постановленим з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Зокрема, судом не враховано вимоги п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік", вказаною нормою Закону зупинено на 2006 рік дію підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відсутня вина Фонду у спричиненні моральної шкоди позивачеві, винним в ушкодженні здоров'я позивача є підприємство, на якому він працював. Відділенням Фонду нараховано та виплачено позивачеві одноразову допомогу, яка компенсує також і моральні страждання позивача. Факт спричинення моральної шкоди позивачеві в судовому засіданні не встановлений. Позивачем пропущено строк позовної давності. Апелянт просить рішення скасувати і у позові відмовити.
В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав, приведених у ній, позивач проти скарги заперечував і просив рішення залишити без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості в підземних умовах з лютого 1995р. по 20.03.2003р. 17.04 2002р. позивач отримав травму на роботі. Висновком МСЕК від 10 грудня 2002р. позивачеві вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з виробничою травмою. Ушкодженням здоров'я на виробництві позивачеві завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях з приводу ушкодження здоров'я, він вимушений проходити лікування йому заборонено важкі фізичні навантаження. Позивач обмежений у можливості вести активний спосіб життя, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. З врахуванням глибини моральних та фізичних страждань позивача, ступеня втрати ним професійної працездатності суд стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 13 200 грн., частково задовольнивши позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача суму у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний і процесуальний закон. Зокрема, суд обгрунтовано виходив із того, що позивач внаслідок небезпечних умов праці отримав виробничу травму та частково втратив працездатність, у зв'язку з чим відчував фізичні і моральні страждання, у його житті стались вимушені зміни і відповідно до заявлених вимог, встановлених фактичних обставин суд обґрунтовано визначив розмір суми, що підлягає до стягнення у відшкодування моральної шкоди, що відповідає вимогам ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів щодо спричинення
позивачеві моральної шкоди безпідставні, факт спричинення позивачеві моральної шкоди правильно встановлений судом на підставі наявних у справі доказів, зокрема, даних про травмування позивача, лікування його, втрату працездатності частково.
Посилання апелянта на порушення вимог п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік" не можуть бути підставою для скасування рішення, суд обґрунтовано виходив із того, що позивач отримав травму 17.04.2002 р, тобто право на відшкодування моральної шкоди у нього виникло до набрання чинності Законом України „Про державний бюджет України на 2006рік", тому підстав для відмови у позові через зупинення дії ряду статей закону на 2006р. немає.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 20 березня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.