Справа № 2-332/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Семко Г.В.

при секретарі Клімочко С.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду у смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом та попросила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку, щомісячно до досягнення на 23-х років. Позов обґрунтувала наступним.

24 грудня 2009 року рішенням Томашпільського районного суду шлюб між сторонами розірвано. За період спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, - ОСОБА_3. Син сторін проживає разом з позивачкою. Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає. З 2009 року ОСОБА_3 є студентом денного відділення Вінницького будівельного технікуму. Позивачці одній важко утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, так як для цього потрібні грошові кошти на дорогу до місця навчання, кошти на харчування. В добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання сина надавати не бажає. Під час попереднього судового засідання позивачка уточнила позовні вимоги попросила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини заробітку до досягнення сином 23-х років.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував щодо його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що у сторін є син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 8 червня 1992 року Вапнярською селищною радою Томашпільського району Вінницької області), тобто є повнолітнім. ОСОБА_3 знаходиться на утриманні позивачки ОСОБА_1, згідно довідки Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 259 від 31 травня 2010 року, тобто проживає разом з нею. Відповідно до довідки Вінницького будівельного технікуму № 197 від 21 травня 2010 року, ОСОБА_3 з 1 вересня 2009 року є студентом денного відділення зазначеного навчального закладу зі спеціальності «Архітектурне проектування».

ОСОБА_3 є здоровим, не працює, у зв’язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, так як навчається за межами місця проживання та на денному відділенні.

Відповідач ОСОБА_2 є здоровим, не має на утриманні інших дітей, непрацездатної дружини, доньки, сина, задовільне матеріальне становище не заперечував та згоден сплачувати аліменти в визначеному позивачкою розмірі, а саме в розмірі 1/4 частини від його заробітку, що дає суду підстави вважати про можливість надання утримання.

Передбачені вищезазначеними двома абзацами обставини визнані сторонами. Визнання ОСОБА_3 позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст. ст. 10, 60, 61, 130, 174, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, не працює, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення ОСОБА_3 23-х років або до припинення навчання, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, тобто з 16 червня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: