Справа № 2-2127/10/0408
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Грищенко Н.М.
при секретарі - Желдак О.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника 3-ї особи - Осипової О.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, 3-я особа: Третя Криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський відділ Дніпропетровської філії ДП « Центер Державного Земельного Кадастру» про визнання права власності в порядку спадкування за законом на майно, суд –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 13 липня 2010 року звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, 3-я особа: Третя Криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський відділ Дніпропетровської філії ДП « Центер Державного Земельного Кадастру» про визнання права власності в порядку спадкування за законом на майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30.04.2010 року він звернувся до Третьої Криворізької ДНК для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на майно його бабусі - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. Майно складається з земельної ділянки загальної площею 0,0460 га, яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
Нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, про що видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що він не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, так як живий спадкоємець першої черги - син померлої - ОСОБА_4, який не претендує на спадкове майно, але фактично вже вступив в управління та володіння спадковим майном матері. А також, він за життя померлої ОСОБА_7 не оформив землю в особисту власність та не отримав право встановлювальний документ на вищевказану земельну ділянку - Державний акт на право приватної власності на землю, одночасно з Договором довічного утримання та договором дарування, посвідченого нотаріусом третьої Криворізької державної нотаріальної контори .
Він є онуком померлої та спадкоємцем за законом п'ятої черги, але є також спадкоємець за законом першої черги - син спадкодавиці - ОСОБА_4, який до того ж був зареєстрований разом з померлої за одною адресою на день її смерті, але ОСОБА_4 на спадщину не претендує.
Факт прийняття ним спадщини у вигляді земельної ділянки підтверджує тим, що він є онуком померлої ОСОБА_7, проживав разом з померлою за однією адресою на дату смерті, а також він є власником житлового будинку з господарчими спорудами згідно Договору довічного утримання та Договору дарування, а Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку належить ОСОБА_7, так як земельна ділянка є невід'ємною частиною від житлового будинку з господарчими спорудами він повинен був за життя ОСОБА_7 оформити землю в особисту власність та отримати Державний акт на право приватної власності на землю.
Після її смерті спадкоємців за законом першої черги є сини - ОСОБА_4, ОСОБА_2., які на спадщину матері не претендують. Єдиним спадкоємцем, що претендує на зазначену спадщину це лише він.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду та просить визнати за ними права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач, який був присутнім в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку після смерті бабусі.
Відповідач ОСОБА_4, який був присутнім в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2., до судового засідання не з’явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти позову заперечень не має.
Представник 3-ї особи Осипова О.М., яка була присутня в судовому засіданні проти позову не заперечувала та суду пояснила, що вважає за доцільне задовольнити даний позов визнавши за позивачем право власності на земельну ділянку.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши позивача, відповідача, представника 3-ї особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 07 липня 2009 року померла - ОСОБА_7, про що свідчить Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 08.07.2009 року, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., актовий запис № 619 від 08.07.2009 року (а.с 10). Після її смерті відкрилась спадщина за законом у вигляді земельної ділянки загальної площею 0,0460 гектарів, яка знаходиться на території Криворізької міської Ради народних депутатів у Дзержинському районі, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Спадкоємцями є сини ОСОБА_4 та ОСОБА_2., але на спадщину не претендують. Як зазначив позивач в судовому засіданні, сини до нотаріальної контори не з’явилися з заявою про прийняття спадщини.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарчими спорудами згідно Договору довічного утримання, посвідченого 10.11.1997 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-3135 (а.с.20), та Договору дарування, посвідченого 11.03.1998 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-634 (а.с. 21). А Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку належить ОСОБА_7. Так як земельна ділянка є невід'ємною частиною від житлового будинку з господарчими спорудами ОСОБА_1 повинен був за життя ОСОБА_7 оформити землю в особисту власність та Державний акт на право приватної власності на землю.
Тому Державний нотаріус Третьої державної нотаріальної контори ОСОБА_9 своєю постановою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0,0460 га, що розташована АДРЕСА_1. Постанова від 30.04.2010 року вих. № 655/02-31 (а.с.18).
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільного правових угод.
Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно ч.1 ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До того ж відповідно до ч. 2 ст. 1225 Цивільного кодексу України встановлено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Отже, спадкування житлового будинку, інших будівель та споруд тягне за собою виникнення права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень є рішення суду, що набрали законної сили.
З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 разом з переходом права власності на житловий будинок за адресою у АДРЕСА_1 також перейшло право власності й на зазначену земельну ділянку у АДРЕСА_1
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 328, 1225 ЦК України, ст. 125 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», Закону України від 1.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 3, 10, 11, 27, 60, 130, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, 3-я особа: Третя Криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський відділ Дніпропетровської філії ДП « Центер Державного Земельного Кадастру» про визнання права власності в порядку спадкування за законом на майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,0460 гектарів, яка знаходиться на території Криворізької міської Ради народних депутатів у Дзержинському районі, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, в порядку спадкування за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.М. Грищенко