Справа № 22 ц -1011/07 Головуючий в 1 інстанції Масло І.В.
Доповідач Круглікова К.С. Категорія 44
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Круглікової К.С.
суддів Олейнікової Л.С.
Лук"янової С.В.
при секретарі Андра О.А.
за участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника відповідача ТОВ „Донагромаш" Нестеренко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донагромаш" на рішення Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю ."Донагромаш" про відшкодування шкоди та стягнення вексельної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ „Донагромаш" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагромаш" про відшкодування шкоди та стягнення вексельної заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагромаш" на користь ОСОБА_1. суму заборгованості за векселями: № 334840674268 на суму 26696,75 грн., № 334840674269 на суму 1303,20 грн. № 334840674271 на суму 214702,89 гри!, № 334840674272 на суму 25670,95 грн., № 334840674274 на суму 331064,00 грн., № 334840674275 на суму 50000,00 грн., № 334840674276 на суму 50000,00 грн., № 334840674277 на суму 50000,00 грн., № 334840674278 на суму 50000,00 грн., № 334840674279 на суму 50000,00 грн., № 334840674280 на суму 50000,00 грн., № 334840674281 на суму 50000,00 грн., № 334840674282 на суму 50000,00 грн., № 334840674283 на суму 50000,00 грн., № 334840674284 на суму 50000,00 грн., № 334840674285 на суму 50000,00 грн., № 334840674286 на суму 50000,00 грн., № 334840674287 на суму 50000,00 грн., № 334840674288 на суму 50000,00 грн., № 334840674289 на суму 50000,00 грн., № 334840674291 на суму 9352,75 грн., № 334840674292 на суму 50000,00 грн., всього на суму 1 408 790 гривень 53 копійки.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагромаш" на користь ОСОБА_1. судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 гривень, оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень.
В апеляційній скарзі ТОВ „Донагромаш" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилались на те,
2
що суд був зобов'язаний зупинити провадження по справі до розгляду факту викрадення заявлених векселів, однак безпідставно не зробив цього ; не було прийнято до уваги, що замість підпису директора на векселі стоїть факсиміле його підпису; суд не врахував, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату векселів і відповідач не мав можливості переконатися у правильності послідовного ряду індосаментів; суд прийшов до неправильного висновку про те, що векселі підлягали оплаті до 26 березня 2005 року, перебіг строку позовної давності розпочався в цей день і спливає 26 березня 2008 року; судом не враховано, що позивач, отримуючи векселі, діяв свідомо на шкоду боржнику, маючи за мету особисто заволодіти нерухомістю боржника, що є порушенням ч.2 ст. 19 Уніфікованого закону тощо.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідач 26
березня 2004 року видав прості векселі на загальну суму 1 408 790 грн. 53 коп.; дата настання
платежу по зазначених векселях - по пред'явленню; місцем, в якому повинен бути
здійснений платіж, є м. Донецьк, ТОВ КБ "Донбіржбанк" рахунок 26004124700101
МФО 334840; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, -Комунальне підприємство "Управління міжрегіонального промислового розвитку", дата видачі векселів - 26 березня 2004 року. Векселі мають підпис векселедавця - директора ТОВ "Донагромаш", який скріплений печаткою підприємства.
16 листопада 2005 року позивач уклав з ТОВ "Системний Фінансовий Менеджер" договір купівлі - продажу цінних паперів № Т45\1611\009 (а.с.5-7), згідно з яким зазначені векселі підлягають переданню позивачу. В цей же день векселі були передані останньому, що підтверджено відповідним актом.
На звороті векселів знаходиться бланковий індосамент, який містить вказівку "Платити наказу", що зроблена попереднім держателем векселів КП "Управління міжрегіонального промислового розвитку" в особі директора ОСОБА_3.
Суд вважав, що оскільки надані суду векселі мають усі обов'язкові реквізити простого векселя, судом не встановлено дефекту форми векселів, а будь-яких інших підстав, які б позбавляли його вексельної сили, законодавством не передбачено, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилаючись на Закон України „Про обіг векселів в Україні", норми Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", суд першої інстанції вважав, що відповідач має перед позивачем безумовне грошове зобов'язання сплатити після настання строку визначені у векселях суми грошей.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
з
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було допущено порушень норм процесуального та матеріального права, суд також правильно встановив дійсні обставини, тому підстав для скасування рішення суду нема.
Всі доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції і обгрунтовано не прийняті до уваги.
Зокрема, апеляційним судом також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляції про обов'язок суду зупинити провадження по справі до результатів розслідування кримінальної справи по факту крадіжки векселів, оскільки позивач придбав векселі в листопаді 2005 року у ТОВ „Системний Фінансовий Менеджер" , до суду звернувся в травні 2006 року, а кримінальна справа була порушена лише 1 серпня 2006 року. Кримінальна ж справа порушена по факту крадіжки векселів, яка нібито мала місце в період з січня 2005 полипень 2006рік, при цьому відносно позивача справа не порушувалась.
Посилання відповідача на п.1 ч.І ст. 201 ЦПК України є безпідставними, оскільки в зазначеному законі мова йде про випадок , коли неможливо розглянути цивільну справу до розгляду справи, що розглядається у кримінальному судочинстві, а в даному випадку, по-перше, справа у кримінальному судочинстві не розглядається , а лише порушена кримінальна справа, по - друге, ніяких перешкод для розгляду даної цивільної справи нема.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги , що векселі не відповідають вимогам закону, оскільки не підписані директором , а замість підпису стоїть факсиміле. З оригіналів векселів вбачається, що векселі видані ТОВ „Донагробанк" , підписані власноручно його директором Фомічовою Н.І та скріплені печаткою, ці обставини не заперечувались відповідачем. Отже , посилання апелянта на те, що вексель оформлений без дотримання вимог ч.З ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні", оскільки індосамент ( передавальний надпис) підписаний не власноручно ОСОБА_3., а на ньому стоїть факсиміле, скріплене печаткою підприємства, не може бути прийнято до уваги, оскільки ця вимога відноситься до порядку виписки векселів, а не до порядку вчинення надпису про передачу векселя - індосаменту. Крім того, позов пред'явлено до векселедавця, а не до Комунального підприємства „Управління міжрегіонального промислового розвитку", який видав наказ про оплату векселя.
Відповідно до ч.З ст. 40 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі
той, хто здійснює платіж при настанні строку платежу , вважається таким, хто
належним чином виконав своє зобов'язання, якщо він не допустив грубу необережність або з
його боку не було обману. Він зобов'язаний перевірити правильність послідовного ряду
індосаментів, але не підписи індосантів.
Доводи апеляційної скарги , що не було перевірено послідовний ряд індосаментів , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даному випадку мав місце бланковий індосамент, тобто без зазначення особи, які має бути здійснено виконання, в таких випадках закон не вимагає перевіряти послідовний ряд індосаментів. При бланковому індосаменті будь-яка особа може пред'явити вексель для оплати.
Не мають правового значення доводи скарги про те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою провести оплату по векселям, а отже, судом неправильно застосоване
4
положення і щодо строку позовної давності, який неможливо обчислити у зв'язку з непред'явленням векселя до платежу.
Відповідно до ч.І ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Частиною 1 ст. 70 Уніфікованого закону передбачено, що позовні вимоги до акцептанта (векселедавця за простим векселем - ст. 78 УЗ), які випливають з векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Із векселів вбачається, що строк оплати встановлений по пред'явленню, дата складання векселів - 26 березня 2004 року. Отже, векселі підлягали оплаті до 26 березня 2005 року, а перебіг строку позовної давності у спірних правовідносинах розпочався з 26 березня 2005 року та спливає 26 березня 2008 року. При цьому закон не зобов'язує держателя векселя звертатись до векселедавця за оплатою векселя після того, як закінчиться строк пред'явлення векселя для оплати. Отже, після того як строк пред'явлення до оплати векселів сплинув, векселедержатель не зобов'язаний звертатись до векселедавця з актом пред'явлення векселів до оплати і, відповідно, не повинен складатися протест у неплатежі.
Та обставина, що відповідач не згоден провести оплату по векселям, є встановленим фактом, який сторонами не оспорюється.
Відповідачем також не надано доказів, що позивач при придбанні векселів діяв свідомо на шкоду боржнику, маючи на меті особисто заволодіти нерухомим майном відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагромаш" відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча