Справа № 22ц-16202/10 Головуючий у 1 інстанції: Дармін М.О.
Категорія: 57 Доповідач: Соломаха Л.І.
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.
при секретарі Коваленко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
27 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області (далі УПФУ в м. Єнакієве Донецької області ) про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Зазначав, що 12 квітня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії за віком по заробітній платі та стажу. В порушення вимог частини 1 ст. 40 та частини 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , п. 11 постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28 травня 2008 року відповідач зробив йому перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, який складає 1 197 грн. 91 коп., замість цього показника за 2009 рік. Внаслідок цього він щомісячно недоотримує пенсію.
Просив вказані дії відповідача визнати неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01 квітня 2010 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середнього заробітку працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 календарний рік (а.с. 3-5).
Рішенням Єнакіївського місько го суду Донецької області від 06 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2010 року з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2009 календарний рік. З Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у сумі 11 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 40 грн. (а.с. 26).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто з 22 травня 2008 року частина 4 ст. 42 зазначеного Закону діє в редакції Закону України від 23 грудня 2004 року і не передбачає визначення заробітної плати для обчислення пенсії при перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує зверненню за перерахунком пенсії, що судом не враховано.
Згідно частини 2 ст. 40 зазначеного Закону пенсія обчислюється з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Проте положення частини 2 ст. 40 Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки позивачу у 2010 році проводилося не призначення, а перерахунок пенсії.
Оскільки на законодавчому рівні не врегульоване питання який саме показник середньої заробітної плати по Україні має застосовуватися для перерахунку пенсії УПФУ в м. Єнакієве для обчислення пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2007 рік (а.с. 27-28).
У судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 3041 ЦПК України р озгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Єнакієве Донецької області, з 15 березня 2005 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і після її призначення продовжує працювати.
12 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за стажем та заробітком відповідно до вимог частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем з 01 квітня 2010 року був проведений позивачу перерахунок пенсії за стажем. Після перерахунку пенсії стаж роботи враховано по 31 березня 2010 року. Заробітна плата врахована за період з 01 липня 1995 року по 31 березня 2008 року, її середній розмір складає 2 917 грн. 98 коп. (середня заробітна плата за 2007 рік помножена на коефіцієнт заробітної плати – 2,43589) (а.с. 7).
На заяву до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески, за 2009 рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, позивач отримав відмову (лист № 208/Р-02-01-05 від 18 травня 2010 року) з посиланням на те, що проводити перерахунок пенсії по заробітній платі недоцільно, оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітку внаслідок перерахунку зменшиться до 2, 33804 (а.с. 6).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відповідач зобов’язаний був перерахувати позивачу пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, а не за 2007 рік, як ним було здійснено (а.с. 26).
З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
При перерахунку пенсії з 01 квітня 2010 року ОСОБА_1 враховано страховий стаж після призначення пенсії по 31 березня 2010 року і спір з цього приводу між сторонами відсутній.
Згідно підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» була викладена в новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії».
Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Починаючи з 22 травня 2008 року і станом на 12 квітня 2010 року (час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії) діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Тобто доводи відповідача про те, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачав при проведенні перерахунку пенсії застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, є обґрунтованими.
Посилання суду першої інстанції на те, що застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, передбачено п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», є незаконним.
Згідно п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають цим умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, які відновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Відповідно до частини 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Тобто, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії, що судом першої інстанції не враховано.
Зазначений висновок апеляційного суду ґрунтується на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно частини 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов незаконного висновку про застосування при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, п ерерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою : Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, якщо перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто по цій справі за 2009 рік.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, про яку йдеться в частині 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, та середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, про яку йшлося в частині 2 ст. 40 та частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 28.12.2007 р. N 107-VI та в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, яку застосував суд, задовольняючи вимоги ОСОБА_1, не є тотожними поняттями, про що правильно зазначає відповідач в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 він просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01 квітня 2010 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» саме з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що не відповідає вимогам ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діє на час звернення позивача за перерахунком пенсії, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законі і підстави для їх задоволення відсутні.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Проте позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із вимогами щодо перерахунку його пенсії з 01 квітня 2010 року за заробітком за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто по 31 березня 2010 року, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, що передбачено ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України йому не відшкодовуються.
При зверненні до суду відповідачем з апеляційної скарги не були сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із апеляційних скарг на рішення судів справляється судовий збір в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п/п «д» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Тобто, з апеляційної скарги судовий збір складає 4 грн. 25 коп. (17грн. х 0,5 х50%).
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України Пенсійний Фонд України від сплати судового збору звільнений.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 з цієї справи підлягають сплаті з апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., як із справи позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, судовий збір з апеляційної скарги в розмірі 4 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 37 грн. відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь держави.
Керуючись ст. 3041, ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області задовольнити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України м. Єнакієве Донецької області про зобов’язання здійснити з 01 квітня 2010 року перерахунок призначеної йому пенсії за віком відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4 (чотири) гривні 25 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач – державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ – 34686537, банк – ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації – 22050002).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко