Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4908/10 Головуючий у 1 інстанції: Марущенко М.В.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на постанову Мелітопольського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача, що порушують право інваліда війни другої групи на підвищення пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача, що порушують право інваліда війни другої групи на підвищення пенсії з 01.01.2000 року по 01.07.2009 року на 350% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом ІІ групи і має право на підвищення його пенсії на 350% прожиткового мінімуму, згідно ст.. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 01.01.2006 року. Відповідно ст.. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету, яким є прожитковий мінімум, визначений ст.. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», який застосовується для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач до 01.01.2006 року підвищував йому пенсію, відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсії та інших соціальних витрат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування, яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», що суттєво зменшувало підвищення його пенсії, тому весь термін з 01.01.1999 року і до цього часу він мав право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком. Статтею 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 01.01.2006 року змінено підвищення пенсії інвалідам ІІ групи у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно цих змін йому здійснюється підвищення до пенсії, але він вважає такі дії відповідача неправомірними.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати незаконними дії відповідача у порушенні його права на підвищення пенсії на 350% від розміру мінімальної пенсії за віком. Визнати незаконною відмову відповідача провести перерахунок пенсії щодо недоплачених грошових сум в період з 01.01.2000 року по 01.07.2009 року – підвищення пенсії на 350% мінімальної пенсії за віком, як інваліду ІІ групи. Стягнути на його користь недоплачену суму надбавки до пенсії за період з 01.01.2000 року по 01.07.2009 року у розмірі 115885,50 грн. та зобов’язати відповідача надалі виплачувати йому підвищену пенсію на 350%.
Постановою Мелітопольського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи і користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.9).
Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стаття 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" встановлює, що особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в таких розмірах: на 400 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни I групи; на 350 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни II групи; на 200 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни III групи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач помилково визначає розмір такого підвищення. Порядок реалізації гарантій, встановлених Законами, визначається відповідними урядовими нормативно-правовими актами.
З наданих відповідачем копій документів видно, що у 1999-2006 роках та по день звернення до суду позивач підвищення до пенсії як інвалід війни отримував (а.с. 7-8).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що питання підвищення пенсії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовані постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
При виплаті підвищення до пенсії Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області правильно керувалося п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про виплату цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам з мінімальними доходами" від 19 серпня 1999 р. № 1527, згідно з якою виплата цільової грошової допомоги на прожиття для одержувачів соціальних пенсій за віком, якщо щомісячний розмір пенсій непрацездатним громадянам не досягає 46 гривень, встановлена у розмірі до 16 грв.70 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 р. № 1686 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам" з 1 грудня 2000 р. при призначенні та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та цієї постанови розрахунок підвищень та надбавок, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться виходячи з розміру 18 грн. 10 коп.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" проведення розрахунку підвищень, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" проводиться з розміру 19 грн. 91 коп.
В пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 квітня 2005 року № 4 зазначено, що передбачене у ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» підвищення пенсій за вислугу років, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом і є ветеранами війни або особами, на котрих поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 р. "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19 грн. 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1.
Доводи позивача, що перерахунок повинен був здійснюватися виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком є помилковими, оскільки застосування мінімального розміру пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не застосовуються для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсій.
Базовою величиною для розрахунку підвищення пенсії позивачу з 01.10.03 року правильно визначено суму розміром у 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.02 року.
Таким чином, підвищення до пенсії ОСОБА_3 нараховане згідно чинного законодавства.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону, мотивована відсутністю порушень з боку відповідача при розрахунку підвищення пенсії позивачу, оскільки такий розрахунок проведений відповідно до визначеної Законом компетенції органів Пенсійного фонду на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.304-1,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Постанову Мелітопольського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: