УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

         Справа № 22ц- 9757/2010                             Головуючий в 1 інстанції Городецький Д.І.

Категорія 45                                                     Доповідач – Волошин М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      08 вересня 2010 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

         Головуючого – Басуєвої Т.А.

         Суддів – Демченко Е.Л., Волошина М.П.

         при секретарі – Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради, Новомосковської районної державної адміністрації про визнання права на земельний пай, -  

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Піщанської сільської ради, Новомосковської райдержадміністрації про визнання права на земельний пай, посилаючись на те, що 18 грудня 1990 року вона була прийнята  на  роботу  в державне Агроторгівельне підприємство "Присамар'є."  Звільнилась  з   підприємства   01 травня 1992 року.

22 березня 1994 року  КАТП «Присамар’є» отримало Державний акт на право  колективної  власності на землю, до якого обов’язково  повинен  додаватися   затверджений    загальними  зборами  список   членів  колективного  підприємства,  які  мають  право   на  отримання земельної  частки (паю). Вказує,  що  1994 році  такий  список  не затверджувався.    

Затвердження  списку  пайовиків загальними  зборами  в  дійсності  відбулося   17 січня 1997 року,  затверджений  список   осіб,  які  мають  право  на отримання  земельного паю  в  кількості  1020 осіб.  

             Позивачка   зазначає,  що  на  підставі  вищезазначених   документів  вона  стала   співзасновником   та  співвласником   колективного   підприємства   та   отримала   право     на  земельну   частку (пай),  але  при   звільнені  в  1992  році,  земельний  пай їй не був  виділений.

            Просить  суд  визнати   за  нею  право   на   земельний пай в розмірі 4,2 умовних  кадастрових  гектара    вартістю   38 787 грн.   із  земель колишнього   КАТП «Присамар’є»,   зобов’язати Новомосковську   районну  державну адміністрацію Дніпропетровської   області   винести  розпорядження на виготовлення та видачу  її  сертифіката на право на  земельний  пай.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2010 року  ОСОБА_1  в  задоволені  позову   відмовлено.

В апеляційній скарзі  позивачка просить  рішення  суду  скасувати,   посилаючись на те, що рішення суду незаконне  та  задовольнити її позов.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що позивачка  18 грудня 1990 року   була прийнята  на  роботу   в  Агроторгівельне  підприємство  «Присамар’є».  Звільнилась  з  підприємства 01 травня 1992 року.

11 жовтня 1991 року Установчою профспілковою конференцією робітників та  службовців АТП «Присамар’є»   було  прийнято  рішення  про   реорганізацію   підприємства з державною формою власності в Колективне Агроторгівельне  Підприємство  «Присамар’є»,  згідно,  якого новостворене  підприємство утворюється  на базі об’єднання  пайових  внесків   працівників   та  пенсіонерів  АТП  «Присамар’є».

30 грудня 1991 року  рішенням   виконкому  Новомосковської районної ради № 539   зареєстрований статут  КАТП «Присамар’є»,  згідно  п.3   якого   зазначено,   що колективне   підприємство створено на  базі об’єднання  майна  фізичних осіб,   які  є  власниками   цього   підприємства.

22 березня 1994р. КАТП "Присамар'є" отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

         Оскільки позивачка не була працівником державного підприємства АТП "Присамар'є" у 1991 р. в момент його реформування з державного у колективне, і не була членом колективного підприємства на час отримання підприємством Державного акту на право колективної власності на землю, суд першої інстанції з урахуванням положень п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. правильно прийшов до висновку про відмову позивачці в задоволенні вимог, оскільки ОСОБА_1 не отримала право на земельний пай, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про затвердження списку пайовиків загальними зборами 17.01.1997 р. в кількості 1020 осіб судом перевірялись, але доказів цього немає, представник відповідача заперечував наявність такого списку.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки  учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.

У зв’язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду згідно ст. 308 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, п.1 ст.314, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення    Новомосковського  міськрайонного суду Дніпропетровської області від       26 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: