Справа № 22ц -9742/10                                                                                            Головуючий у 1-й інстанції – Дігтярь Н.В.

                                                                                                                              Доповідач  -   Варенко О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

Пищиди М.М.,

Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою У правління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010  року у справі за позовом ОСОБА_4 до У правління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу з сім’ями з дітьми» відповідач зобов’язаний їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте відповідач в порушення зазначених вимог закону не здійснював належні нарахування та виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тому позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь 2259,00 грн. недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року та судові витрати.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010  року зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», врахувавши виплачені суми за вказаний період, стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі: 171 грн. – судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн. – витрати на правову допомогу.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, а в решті рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.  

 Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.  

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.      

 Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.

Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 09.07.2007 по 31.12.2007р.

З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463гр,  з жовтня по грудень – 470гр.

Натомість з липня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с.5).

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 1 ст. 88 ЦПК України про те, що в разі часткового задоволення позову, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача понесені нею витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в повному обсязі – 171,00 грн., незважаючи на часткове задоволення позову. Апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення в частині розміру стягнутих судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат:  судовий збір – 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37,00 грн., а всього – 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.

Керуючись  ст.ст.209, 303, 304-1, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області  задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010  року змінити в частині розміру стягнутих судових витрат.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області  на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування судових витрат: судовий збір – 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37,00 грн., а всього  45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.

В решті рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010  року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді