Справа № 22ц-9608//10 Головуючий у першій інстанції: Завізіон Т.В.
Категорія: 57 9 Суддя-доповідач: Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –
суддів:
Пищиди М.М.,
Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та стягнення грошових сум,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006 - 2010 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій з нарахування і виплати їй підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по день постановлення судом рішення у справі; зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати нарахування до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, поновлено ОСОБА_5 строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, визнання причин його пропуску поважними; визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області щодо не вчинення дій з нарахування і виплати ОСОБА_5 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 16 березня 2010 року; зобов’язано УПФ України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5. з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 16 березня 2010 року згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити її виплату; стягнуто судові витрати; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування постанови суду та направлення на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивач а вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.
Суд першої інстанції обґрунтовано поновив позивачу строку позовної давності.
Відносно вимог по виплатам за 2009 рік та за 2010 рік, колегія суддів виходила з того, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України №10-рп від 22 травня 2008 року будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось, тобто доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком мала виплачуватись позивачу в 2009 та 2010 роках.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.209, 303,304-1,307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді