У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц–9118/10                                     Головуючий в 1-ій інстанції – Мірошниченко Н.В.

Категорія – 57                                          Доповідач  -  Демченко Е.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

10 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

               головуючого – судді Басуєвої Т.А.

               суддів – Кузнєцова В.О., Демченко Е.Л.

               при секретарі – Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради на рішення  Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2010 року по справі  за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради (далі – Управління ПтСЗН Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради) про стягнення суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и л а:

      У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління ПтСЗН Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради та просила стягнути з відповідача на її користь 6.886 грн.45 коп. недоплаченої соціальної допомоги допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

      Рішенням Індустріального Дніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та винести нову, якою відмовити позивачці в задоволенні позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що суд при винесені постанови порушив норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.3,14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, у зв’язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_4 та здійсненням догляду за ним перебуває на обліку в Управлінні ПтСЗН Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, яка визначає розмір допомоги, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дія частини першої ст.15 та пункту 3 розділу УШ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” на 2007 рік було зупинено на підставі п.14 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Статтею ж 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визначено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.14 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України 09 липня 2007 року рішення №6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення п.14 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу УШ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31 грудня 2007 року, оскільки Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” діяв до указаної дати, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” – у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Оскільки ж відповідачем цього зроблено не було, його дії необхідно визнати протиправними та зобов’язати виплатити позивачці недоотриману в період з 06 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління ПтСЗН Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради не підлягає задоволенню, а рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2010 року скасуванню.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст.303,3041,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

      Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Судді: