УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 2-о-31/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

07 вересня 2010 р.                                          П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С.,

              при секретарі -            Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Лихівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи – П’ятихатська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1, про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

 Лихівська селищна рада П’ятихатського району Дніпропетровської області в особі її голови Горб Т.І. звернулася до суду з заявою про визнання спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки площею 6.480 га ріллі, розташованої на території селищної ради, відумерлою, обґрунтовуючи заяву тим, що в січні 2007 р. померла ОСОБА_3, яка була зареєстрована і мешкала та території селищної ради в с. Комунарівка П’ятихатського району. Їй на праві власності на підставі державного акта серія ДП № 082039, виданого П’ятихатською райдержадміністрацією 20.04.2005 р., належала земельна ділянка, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.480 га ріллі. Вказана земельна ділянка на даний час ніким не прийнята у спадщину. Про відкриття спадщини селищна рада поміщала 07.06.2008 р. і 01.08.2009 р. у районній газеті «Злагода» відповідні повідомлення, однак ніхто до нотаріального органу про прийняття спадщини не звернувся, тому просить визнати вказану спадщину відумерлою, передати земельну ділянку у власність територіальної громади.

Представник заявника Гегедош Н.І. заяву і викладені вище обставини підтримала і додала, що факт смерті ОСОБА_3 підтверджується адресною довідкою П’ятихатського РВ ГУМВС України, а відомості про державну реєстрацію її смерті не надані, оскільки ОСОБА_3 померла в м. Москва.

Заінтересована особа - П’ятихатська державна нотаріальна контора про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с. 40), свого представника у судове засідання не направила і надала заяву про можливість розгляду справи за його відсутності (а.с. 41).

Заінтересована особа ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заяви і пояснив, що його тітка ОСОБА_3 дійсно померла у січні 2007 р. в м. Москва та залишила спадщину у вигляді земельної ділянки, яку вона 26.08.2005 р. передала йому в дар. 02.02.2010 р. він звертався з письмовою заявою до заявника після опублікування в газеті оголошень про визнання спадщини відумерлою і просив визнати факт володіння, користування і розпорядження ним цією спадщиною. Про те, що він з 01.08.1986 р. мешкає на території селищної ради відомо заявнику і ніяких перешкод для того, щоб сповістити його про свої наміри привласнити земельну ділянку Лихівська селищна рада не мала. До нотаріального органу не звернувся, оскільки вважав, що маючи нотаріального посвідчену дарственну ОСОБА_3, про яку повідомив і заявника, мав право власності на земельну ділянку. З приводу оформлення спадщини неодноразово звертався в органи районної влади, де йому не було роз’яснено про порядок, строки прийняття спадщини.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог заявника з наступних підстав.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ДП № 082039, виданого ОСОБА_3 20 квітня 2005 р. П’ятихатською районною державною адміністрацією засвідчується те, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови П’ятихатської районної державної адміністрації № 104-р-05 від 03.03.2005 р. є власником земельної ділянки площею 6.480 га, яка розташована на території Лихівської селищної ради П’ятихатського району (а.с. 7).

Довідкою начальника Дніпропетровського обласного комунального підприємства «П’ятихатське бюро технічної інвентаризації” від 14.10.2009 р. № 1192 (а.с. 5) підтверджено, що за ОСОБА_3 на території Лихівської селищної ради нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно довідки виконкому Лихівської селищної ради П’ятихатського району від 16.08.2010 р. № 1140 (а.с. 18) слідує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. і на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1, а з адресної довідки за даними адресного бюро П’ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 09.11.2009 р. (а.с. 19) вбачається, що ОСОБА_3 11.04.2007 р. знято з реєстраційного обліку як померлу А/з 1709 Москва, свідоцтво про смерть ІІІ-МЮ № НОМЕР_1.

З витягів  зі спадкового реєстру П’ятихатської державної нотаріальної контори (заповіти/спадкові договори, спадкові справи) слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася, заповіти від її імені не посвідчувалися (а.с. 23-25).

Договір дарування, посвідчений нотаріусом м. Москва 26 серпня 2005 р. (а.с. 30) свідчить про те, що ОСОБА_3 передала в дар ОСОБА_1 земельний пай за Державним актом на право власності серія ДП № 082038 (а.с. 30).

Вирішуючи питання про визнання спадщини відумерлою суд встановив, що ОСОБА_3 дійсно належить на праві власності земельна ділянка площею 6.480 га на території Лихівської сільської ради П’ятихатського району.

Відповідно до ч. 1 ст.. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою  за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Виходячи з наведеного суд вважає, що заявником не надано доказів про час відкриття спадщини, оскільки беззаперечних доказів в підтвердження смерті ОСОБА_3 заявником суду не надано і не заявлено про витребування судом відомостей про державну реєстрацію акту цивільного стану відповідно до п. 9 ч. 6 Правил реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2007 р. № 1154/5. Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про відмову від її прийняття. ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив про своє право на земельну ділянку, належну ОСОБА_3, оскільки є її племінником, про що достовірно було відомо заявнику і своє бажання прийняти спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3, він заявив у суді, а його право володіння, користування і розпорядження спірною земельною ділянкою письмово просив визнати заявником, тому суд вбачає спір про право власності на земельну ділянку.

Одночасно суд не бере до уваги і не оцінює факт отримання в дар земельної ділянки, оскільки вказаним договором ОСОБА_3 передала в дар ОСОБА_1 земельний пай згідно Державного акта на право власності серія ДП № 082038 , а заявник просить визнати відумерлою спадщину земельну ділянку за Державним актом серія ДП № 082039 .

На підставі ст.ст. 1277 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 274, 278 ЦПК України, суд,  

в и р і ш и в:

    У задоволенні заяви Лихівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи – П’ятихатська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1, про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 12 вересня 2010 р.

    Суддя: