АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6828 / 2010 року                              Головуючий у 1-й  інстанції: Огієнко Н.В.

                                                                                  Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 вересня 2010 року                                             м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                  Пільщик Л.В.

Суддів:                          Сапун О.А.

                                          Краснокутської О.М.

                       При секретарі:                  Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі   Запорізької області на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 рохорівни до Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

ВСТАНОВИЛА   :

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі   Запорізької області (далі УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області) про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”.

В позові зазначила, що вона має статус дитини війни та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” їй повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. На протязі з 2006 року по цей час така соціальна допомога їй не виплачувалась. Вважає дії УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області протиправними. Про порушення її прав вона дізналася з засобів масової інформації, тому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.07.2007р., з 22.05.2008 по час ухвалення рішення, зобов”язати УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково.

Відновлено ОСОБА_2 пропущений строку для звернення до суду.

Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в в Оріхівському районі Запорізької області.

Зобов’язано УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28  Закон у України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 по 31.12.2008р., з 01.01.2009 р. по час постановлення рішення.

               В іншій частині позовних вимог  ОСОБА_2 – відмовлено.

                В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

              Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус "дитини війни", що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі  ст. 6 цього  зазначеного Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.

За змістом  ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст. ст. 21,22,87 Бюджетного кодексу України обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України,то відповідач  повинен був довести правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплати позивачу надбавки до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але таких доказів відповідачем під час розгляду справи суду не було надано.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними , а висновки суду – обґрунтованими .

Постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.

Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем у даній адміністративній справі строк пропущено з поважної причини і він підлягає поновленню.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального Права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені частково, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.304-1,307,308,314,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області відхилити.

Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у цій справі залишити без зміни.

Головуючий

Судді:

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.