УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 2-179/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

31 серпня 2010 р.                                                                     П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С.,

             при секретарі -            Плахотній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – виконавчий комітет П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області, П’ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора № 2 про поновлення проекту системи водопостачання і водовідведення, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 з вимогою визнати його дії щодо проведення реконструкції водопровідно-каналізаційної системи в будинку АДРЕСА_3 протиправними, зобов’язавши його за погодженням з виконавчим комітетом П’ятихатської міської ради  поновити раніше затверджений проект системи водопостачання та водовідведення в цьому будинку з метою запобігання виникнення аварійних ситуацій в роботі систем, поновити її майнові права, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн., понесені судові витрати, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 07.09.1999 р. вона є власником квартири АДРЕСА_1. 16.10.2008 р. вона уклала з П’ятихатською. МК ЖЕК № 2 договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території і за умовами цього договору має право на усунення недоліків у наданні послуг, відшкодування збитків. Аналогічний договір укладався між ними і раніше. Листом від 22.11.2002 р. начальник П’ятихатської МК ЖЕК № 2 ОСОБА_3 надав дозвіл з відповідними застереженнями на проведення робіт по реконструкції квартири № 10 в цьому будинку під стоматологічний кабінет, які почалися вже 03.12.2002 р., хоча рішення міськвиконкому № 167 про дозвіл на реконструкцію квартири № 10 було прийняте  24.12.2002 р.. В процесі робіт, у тому числі по реконструкції мережі водопостачання і водовідведення, в у ванній кімнаті і туалеті  була змінена система водопостачання і водовідведення, пошкоджений унітаз робітниками відповідача, про що 09.01.2003 р. працівниками П’ятихатської МК ЖЕК № 2 складений акт. Проведена реконструкція негативно вплинула на роботі системи водовідведення (каналізації), вона не узгоджувалася з МК ЖЕК № 2. Цими діями відповідач спричинив їй матеріальну та моральну шкоду, оскільки був пошкоджений унітаз, туалет затоплювало водою, а пізніше її відключили від системи, тому носила воду з вулиці. Сама ж є людиною похилого віку, хворіє. Рішенням суду від 27.05.2003 р. у задоволенні її вимог про відшкодування ОСОБА_2 моральної і матеріальної шкоди відмовлено за недоведеністю. Неодноразово зверталася за допомогою до органів місцевого самоврядування, що спричиняло душевні страждання. В лютому 2004 р. працівники П’ятихатської МК ЖЕК № 2 в туалеті встановили новий змивний бачок, виділили 30 грн. на придбання запасних частин до нього. Каналізаційна система продовжувала засмічуватися після відкриття стоматологічного кабінету, ванна і раковина заповнювалися стічними водами, про що 10.12.2004 р. складено акт. Актом від 11.05.2006 р. обстежено технічний стан внутрішніх водопровідних та каналізаційних мереж її квартири, яким встановлено, що ці мережі працюють в нормальному режимі і рекомендовано при проведенні заміни відрізків труб провести реконструкцію системи водопостачання, оскільки встановити прилад обліку використання води практично неможливо.  Наприкінці 2006 р. П’ятихатська міська рада виділила 100 грн. матеріальної допомоги на придбання і встановлення такого лічильника, а в січні-лютому 2007 р. він був встановлений П’ятихатською МКЖЕК № 2, однак на відстані 0,5 м від підлоги, що з урахуванням похилого віку є незручним. Вважала, що проведення ремонтних робіт відповідачем не узгоджувалось з ЖЕК № 2, які почалися раніше, ніж це дозволено рішенням міської ради, допущені інші порушення, які завдали їй матеріальної та моральної шкоди.

Позивач і її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник за довіреністю ОСОБА_5 позов не визнали і кожен окремо поясняли, що у листопаді 2002 р. за договором дарування вони отримали квартиру АДРЕСА_2, що розташована по сусідству з квартирою ОСОБА_1. В квартирі почали ремонтні роботи, замінили водопровідні труби, не змінюючи при цьому проекту і напрямку. На прохання позивачки замінили у її квартирі відрізок труби. Пізніше ОСОБА_1 повідомила про поломку в унітазі і вимагала його заміни. Реконструкція його квартири пройшла на підставі рішення виконкому міської ради від 24.12.2002 р. згідно проекту. Заявник постійно перешкоджає його професійній діяльності як лікаря-стоматолога, пише скарги в різні інстанції, позивається до суду, чим відволікає від основної роботи, однак актами обстежень квартир порушень не встановлено. Вважали вимоги ОСОБА_1 безпідставними, однак просили застосувати позовну давність.

Представник виконавчого комітету П’ятихатської міської ради ОСОБА_6 заперечила проти задоволення позову і пояснила, що ОСОБА_1 зверталася до міської ради зі скаргами на дії ОСОБА_2, у зв’язку з чим неодноразово проводилися обстеження квартир сторін та було встановлено, що реконструкція і ремонт приміщення квартири № 10 виконані відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 24.12.2002 р. та з дозволу ОСОБА_1 без порушень конструктивно-технічних схем. Виконкомом виділялася матеріальна допомога ОСОБА_1 на придбання М.І. запасних частин до змивного бачка в квартирі, працівниками ЖЕК № 2 за бюджетні кошти було встановлено новий унітаз, лічильник води. Однак ці роботи були проведенні з врахуванням матеріального становища пенсіонера, ветерана війни і праці.

П’ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора № 2  про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином,про що свідчить розписка про одержання судової повістки, в судове засідання свого представника не направила, надала заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Допитаний свідок ОСОБА_3 пояснив, що у 2002 р. він працював начальником ЖЕК № 2 і надавав дозвіл ОСОБА_2 на проведення робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 під стоматологічний кабінет. Пізніше неодноразово ОСОБА_1 скаржилася на ОСОБА_2 з приводу того, що ним пошкоджено унітаз в квартирі. В теперішній час він працює міським головою і знає про те, що матеріальна допомога ОСОБА_1 виділялася, унітаз замінено і встановлено лічильник обліку води. Комісійні обстеження її квартири прийшли до висновків, що порушень з боку ОСОБА_2 не встановлено, водопровідно-каналізаційна мережа у задовільному стані.

З пояснень свідка ОСОБА_7 слідує, що він працює головним інженером П’ятихатської МК ЖЕК № 2 і він неодноразово за скаргами ОСОБА_1 приймав участь у комісійних обстеженнях її квартири. У 2003 р. дійсно при проведенні робіт по врізці в стояк сантехніками було проведено заміну підводки до унітаза в квартирі № 11 на прохання позивача. Під час комісійного огляду  внутрішніх порушень цілісності унітаза не було виявлено та зверталася увага ОСОБА_1 на тріщини на емальованому покритті, що було давнішнім і несло поверховий характер без порушення цілісності керамічного тіла приладу.

Свідок ОСОБА_8 дав аналогічні пояснення і доповнив, що в квартирі № 10 було проведено ремонт системи водопостачання і водовідведення, а не її реконструкція. АДРЕСА_2 здано в експлуатацію у 1966 р. і протягом всього часу капітальний ремонт систем через відсутність коштів не проводився, однак водо каналізаційна система в теперішній час функціонує нормально.

Як пояснила свідок ОСОБА_9 вона проживає в будинку АДРЕСА_2 і претензій до ОСОБА_2 не висловила, системи каналізації і водопостачання та водовідведення працюють задовільно.

Допитаний свідок ОСОБА_10 пояснив, що в теперішній час працює на посаді першого заступника голови районної державної адміністрації, а в минулому працював начальником відділу містобудування, архітектури та ЖКГ і йому відомо про те, що ОСОБА_2 за рішенням виконкому міської ради проводив у квартирі АДРЕСА_2 реконструкцію приміщення і ремонт водопровідної системи. Приймав участь у комісійних обстеженнях квартири ОСОБА_1, порушень з боку ОСОБА_2 не було встановлено.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1999 р. належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 11-12).

Згідно акту комісійного огляду приміщень під реконструкцію приміщення квартири АДРЕСА_2 від 04.11.2002 р. (а.с. 102), рішення виконавчого комітету П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області від 24.12.2002 р. № 167 (а.с. 82) та за погодженням з П’ятихатською міською комунальною ЖЕК № 2 (а.с. 29) приватному підприємцю ОСОБА_2 дозволено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 належній йому на праві приватної власності (а.с. 84-87) з обладнанням вбудованого приватного кабінету терапевтичної стоматології для зайняття приватною лікарською практикою на дому. Роботи по заміні частини водопровідної труби в квартирі АДРЕСА_1 проведені з письмового дозволу її власниці ОСОБА_1 (а.с. 108) і виконані без порушення конструктивно-технічної схеми.

З акту обстеження технічного стану внутрішніх водопровідних систем квартири АДРЕСА_1 від 06.06.2008 р. (а.с. 56) слідує, що в результаті ремонту-реконструкції внутрішнього водопроводу квартири № 10 замінені заржавілі ділянки трубопроводу, а саме стояк направлений без порушення конструктивно-технічної схеми. Обстеживши санвузол квартири № 11 комісія дійшла висновку, що водопровідно-каналізаційна мережа проведена згідно з Правилами користування комунального водопостачання та водовідведення, унітаз замінено за державні кошти, водяний лічильник розташований на відстані 0,5 м від підлоги і відповідає нормам, порушень не виявлено.

Відповідно до акту від 27.08.2010 р. комісійно обстежено внутрішньо-будинкову водопровідно-каналізаційну систему в квартирі АДРЕСА_1, де встановлено, що порушень влаштування водопровідно-каналізаційної системи не виявлено і вона знаходиться в задовільному стані.

Виходячи з наведеного суд вважає, що реконструкція приміщення квартири АДРЕСА_2, у тому числі і ремонт водопровідної системи проведені відповідачем без порушень та згідно відповідних дозволів, рішення виконавчого комітету П’ятихатської міської ради від 24.12.2002 р., дозволу позивача ОСОБА_1 і здійснені без порушень конструктивно-технічних схем. Позивачем не надано доказів, які б підтвердили факт пошкодження її майна, порушення прав та інтересів, як власника, заміною частини водопровідної труби внаслідок проведення ремонтних робіт ОСОБА_2. Факт надання виконавчим комітетом П’ятихатської міської ради ОСОБА_1 матеріальної допомоги та проведення ремонтних робіт по  заміні унітаза в квартирі позивача,  встановлення приладу обліку використання води у судовому засіданні не заперечила ОСОБА_1, підтверджується матеріалами справи та свідками.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив цієї давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Заявою від 20.05.2010 р. (а.с. 81) відповідач ОСОБА_2 просив застосувати позовну давність, що підтримав і у судовому засіданні, тому суд вважає, що окрім вищенаведених підстав для відмови у задоволенні позову позивачем ОСОБА_1 пропущені строки позовної давності для захисту цивільного права чи інтересу, поважність причин їх пропущення у суді не доведена.

На підставі ст. 48 Закону України «Про власність», ст..ст. 23, 386, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,  

в и р і ш и в:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – виконавчий комітет П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області, П’ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора № 2 про поновлення проекту системи водопостачання і водовідведення, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 05 вересня 2010 р..

    Суддя: