Справа № 2-а-89/10
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України у Одеській області, старшого сержанта міліції Чолака Захарія Федоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –
ВСТАНОВИВ:
В травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов обґрунтував таким.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 21 травня 2010 року, що винесена відповідачем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП.
Згідно зазначеної постанови 21 травня 2010 року ОСОБА_1 керував автомобілем «ОПЕЛЬ ОМЕГА», державний номерний знак НОМЕР_1 на автомобільні дорозі Київ-Одеса та перевищив швидкість руху на 32 км./год. Чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі ПДР).
ОСОБА_1 вважає винесену щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю з таких підстав.
Керуючи автомобілем «ОПЕЛЬ ОМЕГА», державний номерний знак НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Київ-Одеса ОСОБА_1 було зупинено відповідачем та на його вимогу надано необхідні документи. Після цього відповідач пояснив ОСОБА_1, що ним порушено п. 12.4 ПДР, а саме перевищено швидкість руху на 32 км./год. та показав такі дані на вимірювальному пристрої.
Після цього ОСОБА_1 заперечив такі покази приладу та обвинувачення відповідача, так як швидкість руху не перевищував. Однак відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення та зобов’язав позивача її підписати.
Крім цього ОСОБА_1 зазначає, що згідно статей 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій результат вимірювання може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Прилад яким здійснено вимірювання швидкості не пройшов метрологічної повірки, так як в матеріалах справи відсутній документ про підтвердження проходження такої повірки. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутня інформація про вивчення відповідачем інструкції та складання заліку з використання вимірювального пристрою, не надано доказ фото або відео належності виміряної швидкості саме транспортному засобу ОСОБА_1, так як це передбачено п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, п. 2.1 Інструкції, затвердженої Наказом МВС України № 1217. Відповідач наклав на позивача адміністративне стягнення одразу на місці зупинки при цьому не дав змоги скористатись правами, передбаченими ст. 268 КпАП, в тому числі правом на захист. Свідків по справі не було. Також зазначив, що відповідач порушив ст. 33 КпАП.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.
Відповідач інспектор роти ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України у Одеській області, старший сержант міліції Чолак З.Ф. в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив, письмових заперечень суду не надав.
Відповідно до ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти постанову на підставі наявних у cправі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 21 травня 2010 року на 464 км. автомобільної дороги Київ-Одеса, а саме по вулиці Московській у м. Одесі відповідачем у справі було винесено постанову про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 керував автомобілем «ОПЕЛЬ ОМЕГА», державний номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 92 км./год. чим перевищив швидкість на 32 км./год.
Зі змісту ч. 1 ст. 122 КпАП убачається порушенням, а саме перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Дана правова норма, а саме ч. 1 ст. 122 КпАП, як і більшість правових норм, що містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тобто такою, що зазначає відповідне правило неповно, посилаючись на інші норми або акти.
Однак, як убачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, його діяння обмежено лише визначенням порушення швидкості руху на 32 км./год. та рух зі швидкістю 92 км./год., однак не зазначено чим встановлено такі обмеження швидкості. Тобто кваліфікація діяння ОСОБА_1 в такому її виді, як кваліфікував відповідач є не повною, що не може дати підстав відповідачу для накладення адміністративного стягнення, так як всі ознаки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення не визначені.
З огляду на постанову про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, що винесена відповідачем, можна зробити висновок про відсутність ознак адміністративного правопорушення.
Крім зазначеного відповідачем при винесенні щодо ОСОБА_1 процесуальних документів у справі про адміністративне правопорушення порушено такі норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 33, згідно якої передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Ст. 280, якою передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з»ясувати чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 не містить інформації про пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини чи взагалі їх відсутність, не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан. Згідно цього неможливо визначити як відповідач, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визначив розмір адміністративного стягнення накладеного на ОСОБА_1
Крім цього відповідачем у справі щодо порушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 268, а саме не надано можливості ОСОБА_1 користуватись юридичною допомогою адвоката, оскільки ОСОБА_1 згідно його доводів цього бажав. Також порушено п. 5 ст. 278, а саме не вирішено питання про задоволення або про відмову у задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як ОСОБА_1 заявляв клопотання що відкладення розгляду протоколу про адміністративне правопорушення на можливий п’ятнадцятиденний строк, так як бажав скористатись правовою допомогою. Крім цього порушено ст. 280, а саме не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача ОСОБА_1, що винесена відповідачем, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню, як така, що винесена не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 122, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 3, 17,18, 69, 71, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України у Одеській області, старшого сержанта міліції Чолака Захарія Федоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову серії ВН № 381800, видану 21 травня 2010 року інспектором роти ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України у Одеській області, старшим сержантом міліції Чолаком Захарієм Федоровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
З оригіналом вірно
Оригінал постанови знаходиться в Томашпільському районному суді
Постанова набрала чинності 2 серпня 2010 року
Голова суду О.А. Маліновський