Справа № 2-а-77/10

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 червня 2010 року     Томашпільський районний суд Вінницької області

    в складі:     головуючого –         судді     Семко Г.В.

        при секретарі             Клімочко С.В.

        з участю представника         ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов обґрунтував таким.

Постановою відповідача від 30 квітня 2010 року на позивача ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП., а саме за те, що 23 квітня 2010 року о 09.40 годині у АДРЕСА_1, де проживає позивач ОСОБА_2 було виявлено купу щебеню чим порушено правила благоустрою селища Томашполя.

ОСОБА_3 вважає вищезазначену постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною, так як згідно ст. 152 КпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону № 1825-VІ від 21.01.2010 р.) передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, в той час, як попередня редакція ст. 152 КпАП передбачала відповідальність за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Згідно цього позивач ОСОБА_3 зазначає про незаконне притягнення його адміністративної відповідальності за скасованою нормою.

Крім цього позивач ОСОБА_2 вважає, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення ним порушено правила благоустрою селища Томашполя, однак про існування таких правил йому взагалі не відомо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Щербатий А.П. в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Суд заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2010 року відповідачем на позивача накладення адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП, а саме за те, що 23 квітня 2010 року о 09.40 годині у АДРЕСА_1 біля домогосподарства ОСОБА_2 була виявлена купа щебеню чим порушено правила благоустрою селища Томашполя.

Зі змісту ст. 152 КпАП убачається відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

 Зазначена правова норма, а саме ст. 152 КпАП, як і більшість правових норм, що містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тобто такою, що зазначає відповідне правило неповно, посилаючись на інші норми або акти.

Саме на такий акт, яким є Правила дотримання чистоти і порядку, норм належного санітарного стану в смт. Томашполі, затверджені Рішенням сьомої сесії п’ятого скликання Томашпільської селищної ради від 5 січня 2007 року із змінами від 28 квітня 2010 року (далі Правила) при кваліфікації діянь позивача ОСОБА_2 за ст. 152 КпАП послався відповідач.

Відповідно до п. 5.10 Правил на вулицях, тротуарах, у дворах багатоквартирних житлових будинків забороняється складати будівельні та інші матеріали.    

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності є Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону регуляторний акт - це:

1.   прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

2.   прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

3.   регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Згідно ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов’язки. Закони та ніші нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно правові акти, що визначають права та обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 не надав суду доказів про оприлюднення правил дотримання чистоти і порядку, норм належного санітарного стану в смт. Томашполі у порядку встановленому ч. 5 ст. 12 Закону, а саме у місцевих друкованих засобах масової інформації ради, а у разі їх відсутності – у місцевих засобах масової інформації, визначених радою. Крім цього представник ОСОБА_1 пояснив, що правила оприлюднювалися шляхом їх розклеювання в людних місцях селища Томашполя, тобто в порушення встановленого порядку оприлюднення.

Таким чином правила дотримання чистоти і порядку, норм належного санітарного стану в смт. Томашполі, так як вони визначають права та обов’язки громадян та не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Крім зазначеного відповідачем при винесенні щодо ОСОБА_2 процесуальних документів у справі про адміністративне правопорушення порушено такі норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 33, згідно якої передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Ст. 280, якою передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з»ясувати чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 не містить інформації про пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини чи взагалі їх відсутність, не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан. Згідно цього неможливо визначити як відповідач, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визначив розмір адміністративного стягнення накладеного на ОСОБА_2

Відповідно до викладеного суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП, а постанова винесена відповідачем щодо ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, як така, що винесена не у порядку та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 152, 251, 252, 278-280, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 3, 17,18, 69, 70, 71, 76, 158-163, 186 КАС України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову № 3, видану 30 квітня 2010 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя: