Справа №22- 5821/2006р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Куція Є.М.

Категорія: 21                                                                  Доповідач: Краснощокова Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2006р.                                              Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. судців: Шабанової В.О., Стратіло В.І. при секретарі: Маслаковій М.Г.

за участю позивачки, її представника ОСОБА_1 та представника відповідачів ПанченкоТ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Єнакіївського міського суду від 13 квітня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок та стягнення сум страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із апеляційною скаргою на рішення Єнакіївського міського районного суду від 13 квітня 2006р., яким йому відмовлено у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве та до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок та стягнення сум страхового відшкодування.

Позивач посилається на те, що рішення суду є неправильним, ним порушено принцип верховенства права та рівності перед Законом. Судом неповно встановлені обставини справи, порушені права позивачки, оскільки створено перешкоди у наданні доказів, порушені вимоги матеріального і процесуального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позов.

В судовому засіданні Апеляційного суду позивач і її представник наполягали на скарзі та просили рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов, представник відповідачів просила рішення залишити без зміни.

Судом першої інстанції встановлено, що статтею 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що рішення Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, прийняте у межах його компетенції є обов'язковим для виконання всіма страховиками та застрахованими. Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що перерахунок сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях  національної економіки за даними центрального  органу виконавчої влади з питань статистики. Таким чином, законодавство визначає підставу, з настанням якої виникає обов'язок Фонду соціального страхування провести перерахунок сум щомісячних страхових виплат, при цьому законом не передбачено, на який саме коефіцієнт повинні проводитись перерахунки. Згідно із ст. 27 вказаного Закону державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади. Такими органами визначено Міністерство праці та соціальної політики України та міністерство фінансів України. Міністерство праці і соціальної політики України надіслало виконавчій дирекції Фонду листи з роз'ясненнями щодо застосування коефіцієнту при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим. Оскільки правлінням Фонду прийнято рішення про застосування коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки, таке рішення прийняте у межах компетенції правління є обов'язковим для виконання усіма страхувальниками та застрахованими, відділенням Фонду у м. Єнакієве правильно проводились перерахунки суми щомісячних страхових виплат позивачки. Тому підстав для задоволення позову судом не встановлено.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника та представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний і процесуальний закон.

Зокрема, суд правильно виходив із того, що правлінням Фонду соціального страхування були прийняті відповідні щорічні постанови про застосування відповідних коефіцієнтів для перерахування страхових виплат. Згідно із ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" рішення Правління Фонду, прийняте у межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страховиками та застрахованими.

Тому відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Єнакієве діяло у межах своєї компетенції та на підставі обов'язкових для нього рішень правління Фонду, у зв'язку з чим суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про перерахунок сум страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги рішення Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р. та вищого господарського суду від 2.02.2005р. не є підставою для скасування рішення. Так, рішенням Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р. визнано недійсними п. 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Фонду від 1.11.2001р. та постанови правління Фонду від 14.03.2002р. №15 і від 4.03.2003р. №3. Однак, інших постанов правлінням Фонду з цього питання не прийнято. Судом приведені належні мотиви, з яких він відхилив надані позивачем докази.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити.

Рішення  Єнакіївського міського суду від 13 квітня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного

Головуючий:

Судді: