Р І Ш Е Н Н Я  

            І М Е Н Е М      У К Р А І Н И

                Заочне рішення суду

                                            № 2-3351/10

06 вересня  2010 р.                                     м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі

головуючої судді                 Карпушова О.В.

при секретарі                     Глушко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В :

    До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 320000 грн. за договором позики, який був укладений 28.04.2008 р.  між ними. Заявник зазначив, що у вказаний день позичив відповідачці зазначену суму терміном до 28.04.2009р. В порушення умов договору відповідачка суму боргу у вказаний термін не повернула, в наслідок чого, він просить стягнути суму боргу за вказаним договором позики.

    Позивач і представник позивача у судове засідання не з’явилися, суду була надана заява про слухання справи за їх відсутності, про підтримку позовних вимог.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджено матеріалами справи, заяву про відкладення слухання справи до суду не подавала.

Статтею 74 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі можуть бути викликані в суд телеграмою. Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі вказаного, суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що відповідачка належним чином повідомлена про слухання справи і не з’явилася у судове засідання без поважної причини, а позивачка і представник позивачки не заперечують проти такого вирішення справи.  

Суд, дослідивши матеріали справи, у відповідності зі ст. 11 ЦПК України, у межах заявлених вимог, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві  таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей, того ж роду, та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 позичив 28.04.2008р. ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 320000грн. строком до 28.04.2009р., що підтверджено договором позики, який підписаний сторонами. Вказані обставини підтверджені текстом договору і відповідачкою не спростовані.

Таким чином, судом встановлено, що сторони уклали договір позики за яким одна сторона передала, а інша прийняла грошові кошти, і зобов’язалась повернути грошові кошти у відповідний строк. Сторонами дотримана форма договору позики, яка встановлена статтею 1047 ЦК України.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором. Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції.  

Судом встановлено, що згідно договору позики термін повернення коштів 28 квітня 2009 р. Суду не представлений документ на підтвердження того, що відповідачка повернула грошову суму за договором позики у повному обсязі, як то передбачено ст.60 ЦПК України – доказуванню підлягають обставини щодо яких виникає спір.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума боргу у розмірі 230000рн. відповідачкою за договором позики своєчасно не була повернута, умови договору позики відповідачкою не були виконанні, тому, суд вважає, що сума боргу підлягає поверненню, відповідно до вимог ст.1049, 1050 ЦК України, тобто позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені в ході слухання справи, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 79, 80, 81, 88 ЦПК України, судові витрати, а саме судовий збір сплачений позивачем та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі ст.ст. 16, 525, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1049,1050, 610 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 212-215, 218, 223, 224-227 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 320000 грн., судові витрати 1700 грн. та 120 грн., загальна сума 321820грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька.  Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача..

Суддя

                                Проданчук В.П.

                                Каратєєвій С.А.

Згідно вимог ст.227 ЦПК України надсилаємо копію заочного рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Суддя