Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

                        Заочне рішення суду                 № 2-2842/10

09 липня 2010 р.                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді     Карпушової О.В.

при секретарі           Глушко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про скасування дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

14.06.2010р. позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу АК «Київенерго» від 31.05.2010  № 166 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.  У заяві зазначено, що при застосуванні дисциплінарного стягнення, у наказі було зазначено, що ним порушено: п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 № 921, та всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2009 р. № 1 ініціювання ОСОБА_1 укладення договору поставки з ЗАТ ТФ ПНК «Укртатнафта» на поставку 250 000 т мазуту на загальну суму 600 млн. грн. та придбання мазуту у загальній кількості 123 603,817 т на загальну суму 605 620 089,38 грн. без проведення тендерних процедур; крім того, укладені договори, якими завищено реальну місячну потребу  Компанії в мазуті; п. 2 Прикінцевих положень Закону України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 № 694-VI та п.6 Положення придбано мазут не у вітчизняних виробників (крім ЗАТ  ТФПНК «Укртатнафта») або їх представників, дилерів, дистриб’юторів, у кількості 196 694,119 т  на  загальну суму 475 047 890, 54 грн; не дотримано принцип максимальної економії та ефективності, встановлений а. б. з. 1 п. 8 Положення; п. 84 Положення ініційовано внесення зміни до основних договорів поставки та укладено додаткові угоди: від 02.12.2009 року №1 до договору поставки від 09.02.2009 року № 75-09/962/2/2118 із ЗАТ «Укртатнафта», а також від 02.12.2009 року № 1 до договору поставки від 13.01.2009 року та № 0004-09/ПІБ з ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС»;  завдання АК «Київенерго» збитків внаслідок перелічених порушень на суму 73 948 474,78 грн. Позивач зазначив, що накладене дисциплінарне стягнення є безпідставним і незаконним, оскільки він належним чином виконував свої посадові обов’язки, працюючи на посаді керівника департаменту матеріально-технічного забезпечення – виконуючого обов’язки  директора філіалу «База матеріально-технічного забезпечення Київенерго». Звинувачення його в порушеннях зазначених в наказі від 31.05.2010 № 166 є безпідставними, оскільки ніяких протиправних дій при виконанні своїх посадових обов’язків та укладенні договорів, які були предметом перевірки КРУ ним не вчинено. Також позивач,  на підтвердження свої позовних вимог в додаткових поясненнях зазначив, що Головне Контрольно-ревізійне управління України своїм листом від 10.06.2010 № 31-14/397 направило на адресу АК «Київенерго» висновки на заперечення Відповідача до Акту. Слід зазначити, що в своїх висновках Голова КРУ України  зняло майже всі свої зауваження стосовно: порушення п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, і укладення договору поставки з ЗАТ ТФ ПНК «Укртатнафта» без проведення тендерних процедур; укладення договорів, якими завищено реальну місячну потребу  Компанії в мазуті; порушення норм п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 № 694-VI та п.6 Положення щодо придбання мазут не у вітчизняних виробників; порушення норм п. 84 Положення щодо внесення зміни до договорів поставки та укладення додаткових угод. Також частково враховані заперечення щодо завдання збитків.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, про підтримку позовних вимог, про розгляд справи у відповідності зі ст.224 ЦПК України.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав заяву про слухання справи за відсутності представника відповідача, про не визнання позовних вимог. У письмових запереченнях зазначено, що відповідач просить відмовити у задоволені позову з огляду на те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді догани, відбулося у зв’язку з тим, що позивач працюючи на посаді керівника департаменту матеріально-технічного забезпечення – виконуючого обов’язки  директора філіалу «База матеріально-технічного забезпечення Київенерго» неналежно виконував свої посадові обов’язки покладені на нього трудовим договором та ст. 139 КЗпП України. В основу дисциплінарного стягнення покладені порушення, зазначені в Акті позапланової перевірки Головного контрольно-ревізійного управління України від 21.04.2010 року, який на теперішній час є діючим. Застосування дисциплінарного стягнення відбулось у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому права позивача порушені не були і підстав для задоволення позову немає.

Статтею 224 ЦПК України встановлено, порядок розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дійшов до висновку про можливість розгляду даної справи, та ухвалення заочного рішення суду на підставі наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Статтею 150 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу від 10.10.2008 за  № 1079-к був призначений на посаду керівника департаменту матеріально-технічного забезпечення – виконуючого обов’язки  директора філіалу «База матеріально-технічного забезпечення Київенерго».  Посадові обов’язки визначені у Положенні про департамент матеріально-технічного забезпечення дирекції з забезпечення виробництва.

Відповідно до договору  найму квартири ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1, що підтверджено договором. Відповідно до ст.110 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача. Таким чином, вказана справа підсудна даному суду.

Судом встановлено, що відповідно до наказу АК «Київенерго» від 31.05.2010 № 166 «Про результати перевірки КРУ від 21.04.2010 № 31-21/7» на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Накладенню стягнення передував Акт перевірки Контрольно-ревізійного управління України від 21.04.2010 № 31-21/7 відповідно до якого були встановлені порушення п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (далі Положення № 921)  та постанови Кабінету Міністрів  України від 09.01.2009 № 1 що полягали в укладенні договору з ЗАТ ТФ ПНК «Укртатнафта» на поставку 250 000 т мазуту на загальну суму 600 млн. грн. та придбанні мазуту у загальній кількості 123 603,817 т. на загальну суму 605 620 089,38 грн. без проведення тендерних процедур; укладенні договорів, якими завищено реальну місячну потребу АК «Київенерго» в мазуті; порушенні норми п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 № 694-VI та п.6 Положення № 921 що полягало у придбанні мазуту  не у вітчизняних виробників (крім ЗАТ  ТФПНК «Укртатнафта») або їх представників, дилерів, дистриб’юторів, у кількості 196 694,119 т  на  загальну суму 475 047 890,54 грн; не дотримано принцип максимальної економії та ефективності, встановлений абз. 1 п. 8 Положення № 921; порушенні норм п. 84 Положення № 921, яке полягало у внесенні зміни до основних договорів поставки та укладенні додаткових угод від 02.12.2009 року №1 до договору поставки від 09.02.2009 року № 75-09/962/2/2118 із ЗАТ «Укртатнафта» та додаткової угоди від 02.12.2009 року № 1 до договору поставки від 13.01.2009 року та № 0004-09/ПІБ з ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС»; завданні Компанії збитків на суму 73 948 474, 78 грн.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни. Відповідно до положення про Департамент матеріально-технічного забезпечення, на департамент покладено функцію здійснення закупівлі паливно-мастильних матеріалів для забезпечення безперебійного виробничого процесу Компанії, в тому числі і підготовка і укладення договорів на постачання мазуту.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення договорів на постачання мазуту для АК «Київенерго» відбувалось з врахуванням вимог  Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 та постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2009 № 1 (далі постанова КМ України № 1). Постановою КМ України № 1 було передбачено, що «протягом місяця купівля енергогенеруючими компаніями, теплоелектроцентралями, підприємствами комунальної теплоенергетики та промисловими підприємствами мазуту для забезпечення технологічного процесу здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки». Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 № 279-VI (із змінами та  доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх оприлюднення. Постанова від 09.01.2009 № 1 була офіційно оприлюднена у газеті «Урядовий кур’єр» № 3 від 13.01.2009р. Отже вона набула чинності з 13.01.2009 року. Таким чином, місячний термін для здійснення закупівлі у порядку визначеному Постановою КМ України № 1 закінчився 13.02.2009.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт ініціювання і укладення договору поставки з ЗАТ ТФ ПНК «Укртатнафта» 250 000 т мазуту на загальну суму 600 млн. грн. та придбання мазуту у загальній кількості 123 603,817 т на загальну суму 605 620 089,38 грн. без проведення тендерних процедур не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки згаданий договір був укладений за процедурою закупівлі в одного учасника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2009 № 1 у межах передбаченого цим нормативним актом строку.

Щодо укладення договорів, якими завищено реальну місячну потребу АК «Київенерго» в мазуті, то судом встановлено, що на департамент матеріально-технічного забезпечення було покладено функцію здійснення закупівлі паливно-мастильних матеріалів для забезпечення безперебійного виробничого процесу Компанії. Відповідно до законів України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання» на енергопостачальні компанії покладено обов’язок забезпечити надійне та безперебійне постачання  теплової та електричної енергії споживачам. Зокрема, такий обов’язок покладено на АК «Київенерго», яка зобов'язана постійно забезпечувати виробництво електричної енергії для надійного функціонування об’єднаної енергосистеми України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Суд вважає таким фактом, що у зв’язку з тим, що на початку 2009 р. не був підписаний між Україною та Російською федерацією договори на постачання природного газу, підприємство АК «Київенерго» перейшло з природного газу на топковий мазут. Наслідок є прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про закупівлю мазуту» від 09.01.2009 № 1. Таким чином, на виконання зазначеної норми відповідачем були укладені договори на постачання мазуту.

Відповідно до умов укладених договорів, конкретні терміни постачання, вартість мазуту та обсяги окремої партії мазуту визначаються Сторонами у відповідних специфікаціях в межах загального обсягу мазуту передбаченого конкретним договором. Тобто, за умовами укладених договорів АК «Київенерго» мало право не викуповувати весь обсяг мазуту зазначений у договорі відразу, а могла закупати мазут окремими партіями після підписання окремої специфікації. Постанова КМУ від 09.01.2009 № 1 не містить будь-яких обмежень щодо кількості мазуту, який можна придбати шляхом закупівлі в одного учасника.

Таким чином, суд не дійшов висновку, що відбулося штучне завищення реальної місячної потреби в мазуті з боку позивача, оскільки, відповідач зазначені обставини не підтвердив в ході слухання справи.

Стосовно решти підстав дисциплінарного стягнення: придбання мазуту не у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб’юторів, суд встановив, що п. 2 прикінцевих положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 № 694-VI, передбачено наступне: з метою захисту вітчизняної економіки від наслідків світової фінансово-економічної кризи тимчасово, до 1 січня 2011 року, встановити, що закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється у вітчизняних виробників цих товарів, робіт і послуг (юридичних та фізичних осіб), крім товарів, які не виробляються в Україні.

Закони України не містять визначення поняття «вітчизняний виробник» товарів, робіт, послуг та переліку критеріїв та/чи  документів за якими цей статус може бути визначений або підтверджений.  Відповідні зміни до п. 6 Положення № 921 були внесені лише Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 № 647, де передбачено визначення «вітчизняного виробника» як фізична чи юридична особа, що здійснює на території України виробництво товарів, виконання робіт чи надання послуг.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Отже, до внесення змін у Положення № 921, норми Закону України від 18.12.2008 № 694-VI питання віднесення чи не віднесення юридичних і фізичних осіб до вітчизняних виробників не було врегульованим.

Як вбачається з матеріалів справи, мазут, що постачався АК «Київенерго» вироблявся виробниками на території України, що підтверджується сертифікатами відповідності, які були надані постачальниками. З сертифікатів, які були надані суду, вбачається, що виробниками мазуту є підприємства з якими були укладені договори на постачання мазуту (сертифікати відповідності № UA1.035.0033966-09, № UA1.035.0083888-08, № UA1.039.0193150-06, № UA1.033.0147385-07 додаються). Як вбачається з сертифікатів, постачання для АК «Київенерго» мазуту в межах Постанови від 09.01.2009 № 1 не вітчизняного виробництва не здійснювалося.

Крім того, відповідно до листа ЗАТ «ЛИНІК» від 30.04.2010, протягом 2009 року на внутрішньому ринку України, весь товарний асортимент нафтопродуктів, виробленого ЗАТ «ЛИНІК», реалізовувався через ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», який є його офіційним дистриб’ютором фірми, і з яким позивач уклав договір. Аналогічно, відповідно до листа № 3.1.1.-01/04 від 15.04.2009р. ВАТ «ЛУКОІЛ – Одеський нафтопереробний завод» виключне право реалізації продукції виробництва вказаної фірми, належало ПІІ «ЛУКОІЛ – Україна».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постачання мазуту для АК «Київенерго» не вітчизняного виробництва не здійснювалося, і підстави для застосування дисциплінарного стягнення до позивача з цієї підстави також відсутні.

Щодо недотримання принципу максимальної економії коштів та ефективності в порушення абз. 1 п. 8 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке також стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до Позивача, то судом встановлено, що відповідно до постанови КМ України № 1 АК «Київенерго»  отримала право здійснити закупівлю мазуту в одного учасника без погодження з Міністерством економіки. При цьому, інших умов щодо порядку закупівлі мазуту, граничної ціни, обсягу закупівлі тощо постановою не передбачено. Відповідно до закону України «Про ціни та ціноутворення» ціна на мазут відноситься до вільних цін, регулювання яких державними органами не здійснюється. Іншими словами,  Відповідач мав право укласти договір з будь-яким суб’єктом  господарювання, який зробить пропозиції (оферту) укласти договір на постачання мазуту, орієнтуючись,  при цьому, тільки на якісні та кількісні показники товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постановою КМ України № 1 не було встановлено обмежень, щодо терміну дії договору, граничної ціни товару, обсягу закупівлі та інших критеріїв для вибору постачальників. А порушенням норм чинного законодавства, є дії посадових осіб, що йдуть всупереч імперативним нормам законодавства. Оскільки постановою КМ України № 1 не було встановлено обмежень, щодо граничної ціни товару, терміну дії договору, обсягу закупівлі та критеріїв для вибору постачальників, то інкримінування позивачу порушення абз. 1 п. 8 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, щодо недотримання принципу максимальної економії коштів та ефективності є хибним та безпідставним. До того ж, відповідачем при притягненні позивача до відповідальності не взято до уваги, що останній до укладення договорів на закупівлю мазуту зробив порівняльний аналіз цін всіх відомих на Україні постачальників, провів повний аналіз ринку паливно-мастильних матеріалів щодо наявності реальної можливості в тих чи інших постачальників на забезпечення відповідача мазутом в необхідних обсягах, і тільки після цього виступив з ініціативою укласти договори з вказаними фірмами.

За таких умов, позивачем повністю доведено, що він не виступав ініціатором укладення договорів на закупівлю мазуту, суворо дотримувався принципу максимальної економії та ефективності використання коштів. Зазначені обставини відповідач не спростував.

Щодо укладення додаткової угоди від 02.12.2009 року №1 до договору поставки від 09.02.2009 року № 75-09/962/2/2118 із ЗАТ «Укртатнафта», додаткової угоди  від 02.12.2009 року № 1 до договору поставки від 13.01.2009 року та № 0004-09/ПІБ з ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС», судом встановлено, що зазначеними додатковими угодами АК «Київенерго» внесено зміни до основних договорів в частині подовження термінів їх дії до 31.12.2010 без зміни кількості товару та його ціни.

Пунктом 84 Положення № 921 передбачено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.   Відповідно до ст. 631 ЦК України – строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Як зазначено у запереченнях, АК «Київенерго» протягом 2009 року не було повністю вибрано (викуплено) весь обсяг мазуту, який передбачено умовами догорів на закупівлю. Закупівля мазуту здійснювалася в разі потреби. З урахуванням норм чинного законодавства, АК «Київенерго» мала право придбати мазут, як шляхом проведення нових процедур закупівлі, так і шляхом продовження терміну дії догорів, зобов’язання за якими не було виконано.

Встановлено, що керуючись ст. ст. 631, 651 ЦК України, підприємство, за взаємною згодою і для можливості виконати умови укладених договорів на постачання мазуту, до договорів були внесені зміни, які полягали у продовженні термінів їх дії до кінця 2010 р., що було зумовлене тим, що відповідач мав укладені, проте не повністю виконані договори по закупівлі мазуту укладені у період дії постанови КМ України від 09.01.2009 № 1. Судом враховано, що істотні умови договорів, зокрема обсяг і вартість мазуту не були змінені, отже АК «Київенерго» продовжила термін дії договорів в рамках законодавства про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти і відповідно до Цивільного кодексу України. Додатковими угодами продовжувався термін дії договорів без зміни вартості та обсягів мазуту, що також підтверджує дотримання принципу встановленого п. 8 Положення № 921 – максимальна економія та ефективність. Відповідач зазначене не спростував.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що підстав для застосування до позивача заходів дисциплінарної відповідальності за викладені у наказі АК «Київенерго» від 31.05.2010  № 166 порушення судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставени, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення були висновки, зроблені у Акті позапланової перевірки окремих процедур державних закупівель за державні кошти, проведених Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 від 21.04.2010 № 31-21/7, оскільки відповідно до ст. 148 КЗпП України - дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення можуть бути лише винні дії працівника, які полягають у виявленні фактів порушення трудової дисципліни,  порушенні норм закріплених у ст. 139 КЗпП України.

Крім того, суд приймає до уваги лист Головного Контрольно-ревізійне управління України від 10.06.2010 № 31-14/397, згідно якого, Голова КРУ  погодився з більшістю заперечень АК «Київенерго», в тому числі і щодо тих порушень, які покладені в основу наказу АК «Київенерго» від 31.05.2010 № 166 «Про результати перевірки КРУ від 21.04.2010 № 31-21/7» та стали підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що виключає наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем порушені вимоги ст. 148 КЗпП України, оскільки наказ про оголошення догани виданий пізніше одного місяця від дня виявлення проступку, Акт перевірки КРУ від 21.04.2010. Судом також встановлено, що виявлені перевіркою факти порушень мали місце при укладенні договорів поставок мазуту у січні-лютому 2009 року, а стягнення у виді догани застосовано у травні 2010 року, пізніше ніж упродовж шести місяців з дня вчинення проступку, чим порушені вимоги ст. 148 КЗпП України. Пленум Верховного Суду України  Постановою від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» п.22, окрім дотримання встановленого ст. 148 КЗпПУ строків застосування стягнення зазначає врахувати також ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких він мав місце, а також попередня робота працівника. Із зазначеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки він не порушував трудову дисципліну, а тому його позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.70, 80, 81, 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповдіача.

На підставі вказаного, керуючись ст.ст. 139, 147, 148, 149, 150 232 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209-218, 223, 224-227 ЦПК України, суд, -  

В  И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про скасування наказу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» від 31 травня 2010 р. № 166 «Про результати перевірки КРУ від 21.04.2010 № 31-21/7» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани -  задовольнити.  

Наказ Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» «Про результати перевірки КРУ від 21.04.2010 № 31-21/7» від 31.05.2010 № 166,  в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани - скасувати.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати 8грн.50коп., 37 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинно відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька.  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя