Р І Ш Е Н Н Я                

                            І м е н е м   У к р а ї н и                 № 2-2432/10

     заочне рішення суду

11 червня 2010 р.                                         м. Донецьк

Калінінський  районний  суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючої  судді                                    Карпушової О.В.

при секретарі                                                                Глушко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Донецьку цивільну справу по позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Калінінської районної м. Донецька Ради, ОСОБА_2 про визнання права власності,  -

                                В С Т А Н О В И В :

    До суду надійшов позов ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж, яки ним збудований і відноситься до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Заявник зазначив, що йому на праві власності належить вказане домоволодіння, в подальшому ним був збудований гараж, який відповідачем прийнято в експлуатацію і йому роз’яснено про необхідність звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Посилаючись ст.ст. 331, 376 ЦК України, позивач зазначив, що будування проводилось на земельній ділянці, яка знаходиться на законних підставах у його користуванні.

    В судове засідання позивач не з’явився, суду була надана заява про слухання справи за відсутності позивача, про підтримку позовних вимог.

    Представник відповідача, та відповідач у судове засідання не з’явилися, суду були надані заяви про слухання справи за відсутності вказаних осіб, про визнання позовних вимог.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до вказаної статті, суд вважає можливим розглянути справу у вказаному порядку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, у відповідності з вимогами ст. 11 ЦПК України, у межах заявлених вимог, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, а саме ? частина і ? частина відповідно, що підтверджено інформацією з БТІ, договором дарування, свідоцтвом про спадкування.

Встановлено, що рішенням Калінінської районної м.Донецька Ради за № 669/22 від 13.10.2004 р. гараж під літерою Г, що розташований на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2, прийнято в експлуатацію – зареєстрована надвірна будівля.

Згідно ст. 319,320 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, та має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст. 375 ЦК України право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умов надання земельній ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач на земельній ділянці, яка відведена для індивідуальної забудови, на власний розсуд, що не суперечить закону, здійснив будування надвірної будівлі – гаражу, який органами місцевого самоврядування прийнято у законному порядку в експлуатацію. Суду не надані докази, що позивач порушив умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, в наслідок чого, на підставі ст.375 ЦК України, позивач має право набути право власності на вказане майно. Тобто позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

    На підставі ст.ст. 319, 320, 331, 328, 334, 375, 376, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Калінінської районної м. Донецька Ради, ОСОБА_2, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж під літерою Г, що розташований на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2, який за рішенням Калінінської районної м.Донецька Ради за № 669/22 від 13.10.2004 р. прийнятий в експлуатацію.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинно відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Суддя