Справа№ 22- 4488/2006 рік                                            Головуючий 1 інстанції: Горощук О.В.

Категорія: 5                                                                          Доповідач Краснощокова Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2006 р.                                 Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Шабанової В.О., Стратіло В.І. при секретарі: Маслаковій М.Г.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2   на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 15 березня 2006 р. у

справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на сарай та підвал, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремсервіс" про визнання права  користування сараєм та підвалом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Слов'янського міськрайонного суду від 15 березня 2006 р., яким їй відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання права на сарай та підвал, зустрічний позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 право користування секцією, що складається із сараю з підвалом, 1953 року побудови площею 6 м. кв., розташованого на прибудинковій території по АДРЕСА_1 та зобов'язано позивачку звільнити і передати в користування ОСОБА_3 вказану секцію.

Апелянт посилається на те, що рішення є неправильним позивачем не надано доказів про те, що спірний сарай відноситься до квартири НОМЕР_1 буд. АДРЕСА_1, тому висновок суду про належність сараю до квартири відповідача є невірним. Просить рішення скасувати ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги, а у позові відповідачеві відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача проти скарги заперечував і просив рішення залишити без зміни.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що квартира НОМЕР_1 буд. АДРЕСА_1 була видана за ордером від 4.12.1957р. ОСОБА_4. В подальшому у 1993р. ОСОБА_4 подарувала квартиру позивачці, яка у 1997р. подарувала квартиру ОСОБА_5, а останній продав вказану квартиру ОСОБА_3. При будівництві будинку АДРЕСА_1 для кожної квартири було збудовано по одній секції сараю для зберігання дров та вугілля. Сарай з погребом є допоміжним приміщення до квартири, окремо приватизації не підлягає, тому він не вказаний у договорах про перехід права власності на квартиру. Оскільки позивачка пояснила, що спірний сарай перейшов до неї разом із квартирою, яку їй подарувала бабуся, суд прийшов до висновку про те, що оскільки право власності на квартиру перейшло до відповідача, сарай  з  погребом,  як допоміжні  приміщення до  квартири  також  повинні  перейти  у користування відповідача. Тому суд відмовив позивачці у її позові про визнання права власності на сарай та погреб, а зустрічний позов задовольнив і визнав за відповідачем право користування секцією, у яку входить сарай з погребом.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно виходив із того, що сарай з погребом є допоміжними приміщеннями квартири. Матеріалами справи підтверджено, що для квартир будинку АДРЕСА_1 збудовано по одній секції сараїв. Даних про те, яка секція до якої квартири віднесена немає. Однак з врахуванням пояснень самої позивачки про те, що її бабуся отримала саме цей сарай для зберігання вугілля, потім подарувала позивачці квартиру і спірний сарай з погребом, суд правильно прийшов до висновку про те, що сарай є допоміжним приміщенням саме квартири НОМЕР_1. Оскільки право власності на квартиру перейшло до відповідача, право користування сараєм також має відповідач. Доводи позивачки про те, що оскільки вона не подарувала ці приміщення батькові разом із квартирою, тому у неї виникло право власності на них    не ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315 ЦПК України України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення     Слов'янського  міськрайонного суду від 15 березня 2006р.  залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.