Справа №22 - 6334 /2006р. Головуючий у 1 інстанції: Добінчак О.П.
Категорія: 21 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Шабанової В.О., Стратіло В.І. при секретарі Маслаковій М. Г.
за участю позивача та представника відповідача Шестерніної Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Микитівському районі м. Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 15 травня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Миктівського районного суду м. Горлівки, яким з нього на користь позивача стягнено у відшкодування моральної шкоди, причиненої ушкодженням здоров'я на виробництві 20 000 грн.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є необгрунтованим, постановленим з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Зокрема, у справі відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд відхилив клопотання представника відповідача про призначення медико - соціальної експертизи. Факт спричинення моральної шкоди не доведений. Судом не враховано вимоги п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік", вказаною нормою Закону зупинено на 2006 рік дію підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Сума відшкодування, стягнена судом неспівмірно висока по відношенню до ступеня втрати працездатності позивачем. Апелянт просить рішення скасувати і у позові відмовити.
В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав, приведених у ній, позивач проти скарги заперечував і просив рішення залишити без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахтах вугільної промисловості в підземних умовах з липня 1983р. по 14.07.2003р. Під час роботи у важких та небезпечних у мовах праці отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу та пневмоконіоз. Висновком МСЕК від 11.07.2003р. позивачеві вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням -вібраційною хворобою, висновком МСЕК від 16.05.2005р. встановлено 60% втрати професійної працездатності за сукупністю хвороб - вперше 20% за пневмоконіозом та повторно 40% за вібраційною хворобою. Ушкодженням здоров'я, викликаного професійними захворюваннями, позивачеві завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях з приводу ушкодження здоров'я, він вимушений проходити постійне підтримуюче лікування йому заборонена праця з фізичними навантаженнями, в умовах впливу вібрації, пов'язана з перенапруженням та з несприятливим мікрокліматом, позивач звільнений з роботи за станом здоров'я , став інвалідом, тобто ушкодженням здоров'я на виробництві призвело до змін в його житті та потребує від нього додаткових зусиль по його організації. З врахуванням глибини моральних та фізичних страждань позивача, ступеня втрати ним професійної працездатності суд стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., частково задовольнивши позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача суму у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний і процесуальний закон. Зокрема, суд обґрунтовано виходив із того, що позивач внаслідок небезпечних умов праці отримав професійні захворювання на виробництві та частково втратив працездатність, у зв'язку з чим відчував фізичні і моральні страждання, у його житті стались вимушені зміни і відповідно до заявлених вимог, встановлених фактичних обставин суд обгрунтовано визначив розмір суми, що підлягає до стягнення у відшкодування моральної шкоди, що відповідає вимогам ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи апеляційної скарги про відсутність висновку МСЕК щодо встановлення факту спричинення моральної шкоди безпідставні, факт спричинення позивачеві моральної шкоди встановлений судом.
Посилання апелянта на порушення вимог п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік" не можуть бути підставою для скасування рішення, суд обґрунтовано виходив із того, що право на відшкодування моральної шкоди у нього виникло до набрання чинності Законом України „Про державний бюджет України на 2006рік", тому підстав для відмови у позові через зупинення дії ряду статей закону на 2006р. немає.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308,313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 15 травня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга може бути протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.