Справа 22ц - 13104 /2010р. Головуючий у 1 інстанції: Пивоварова Ю.О. Категорія 57 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 cерпня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Хейло Я.В., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Опря Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Пролетар ського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 03 жовтня 2007р. до 31 грудня 2007р. і з 22 травня 2008р. до 31 грудня 2008р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 03 жовтня 2007р. по 31 грудня 2007р. і з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позову відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, апелянт посилається на те, що рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007р. визнано неконституційними положення п.12 ст. 71, ст. 11 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», таким чином відновлено дію статті 6 Закону України № 2195-IV. Однак, Законом «Про державний бюджет на 2007 рік» не передбачені кошти на виконання вимог закону України 2195-IV. Не прийнято жодного нормативно – правового акту на виконання вимог вказаного закону, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел. Мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розміру пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Закон України № 2195-IV з 1.1.2008р. прийнято у новій редакції, яка не передбачає підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Таким чином, суд застосував норму закону, яка втратила чинність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Частиною третьої статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Положення пункту 41 розділу II вказаного Закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни був мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Вирішуючи спір суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивача як дитини війни на соціальний захист.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог .
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Виплата відповідачем державної соціальної допомоги проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» і суд правильно прийшов до висновку про порушення у зв’язку з цим прав позивача.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, вона істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька відхилити.
Постанову Пролетар ського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009 року з алишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: