Справа № 22ц-23135/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 57 (Ш) Масалітіна Н.А.
Доповідач – Турік В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
01 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.
суддів: Турік В.П., Соколан Н.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
Розгляд справи здійснювався згідно вимог ч.2 ст. 197, ч.1 ст. 304-1 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами і виклику осіб, які беруть участь у справі.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про перерахунок розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради (наділі – УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради) про перерахунок розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на те, що з липня 2007р. вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Крім того, в порушення ст. 41 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідачем їй було виплачено допомогу у зв’язку з народженням дитини тільки в розмірі 8500 грн.
Просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати, а також відмову у перерахунку та виплаті їй допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги при народженні дитини, виходячи із розміру такої допомоги у сумі кратній 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, тобто до розміру 10463,80 грн. та зобов’язати відповідача виплатити недоотриману суму; а також зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2007 року по 01.01.2008 року з виплатою недоотриманої суми; стягнути на її користь судові витрати.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності.
Визнано незаконними дії УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язано УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради донарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоотриману нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі 1869,57 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач є застрахованою особою й отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату такої допомоги у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року, в нього відсутні, й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі. Не враховано судом й те, що право на одержання допомоги позивач отримала з 12.07.2007 року, тобто з моменту призначення допомоги, а не з 09.07.2007 року. Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження поважності пропуску нею строку звернення до суду з позовом.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду за наявними у справі матеріалами, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв’язку з народженням сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває з 12.07.2007 року на обліку УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа (працююча).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов’язуючи відповідача призначити, донарахувати і виплатити їй недоотриману нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання незаконними дій відповідача та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008, 2009 роки, а також в частині нарахування, призначення та виплати одноразової допомоги при народженні дитини та стягнення з відповідача на її користь недоотриманих сум цієї допомоги, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволенні позову в цій частині, оскільки дії відповідача узгоджувалися з положеннями діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини на час їх виникнення.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відповідачем не оскаржується.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в редакції, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічне положення щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку містить й ч.1 ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., нормами якої керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць: з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Однак, УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за липень 2007р. – в сумі 83,25 грн., серпень 2007р. – в сумі 132,64 грн, вересень 2007р. – в сумі 134,45 грн., жовтень 2007р. – в сумі 130,64 грн., листопад 2007р. – в сумі 140,05 грн., грудень 2007р. – в сумі 144,10 грн., що підтверджується довідкою № 3032 від 16.10.2008 року, виданою УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради (а.с. 9).
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність дій відповідача щодо призначення і виплатити ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах нижчих, ніж передбачено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому посилання відповідача, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи керувався нормами Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка містить аналогічні положення, що й ст. 15 вищеназваного Закону, не спростовує правильності висновків суду в цій частині.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми виплати такої допомоги не є предметом розгляду цього спору.
Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради є належним відповідачем у справі.
Безпідставними й такими, що спростовуються матеріалами справи вважає колегія суддів й доводи відповідача щодо відсутності доказів в підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх прав.
Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи відповідача, щодо невірного визначення судом першої інстанції початкового періоду перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивачу повинен бути здійснений перерахунок такої допомоги з 09.07.2007 року, тобто з моменту ухвалення Рішення Конституційним Судом України, що суперечить матеріалам справи, оскільки право на отримання допомоги ОСОБА_2 набула 12.07.2007 року, коли їй було її призначено (а.с. 8). Вказане не оспорюється й позивачем, оскільки саме з 12.07.2007 року вона й просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок такої допомоги (а.с. 2-4).
Крім того, колегія суддів враховує й те, що нарахування позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є виключною компетенцією УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради і суд не може виконувати функції цього органу в частині нарахування конкретної суми соціальної допомоги.
За таких обставин, колегія суддів, вважає необхідним змінити постанову суду, вказавши період визнання незаконними дій УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й зобов’язання відповідача здійснити донарахування і виплату такої допомоги згідно вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме: з 12 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з виключенням з абз. 4 резолютивної частини постанови конкретної суми допомоги, яка повинна бути виплачена.
В іншій частині постанова суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, п.3 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року змінити, вказавши період визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й зобов’язання відповідача здійснити донарахування і виплату такої допомоги згідно вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме: з 12 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з виключенням з абз. 4 резолютивної частини постанови слів «у розмірі 1869,57 грн.».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: