Справа № 22ц-22227/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 57 (ІV) Бондарєва О.І.
Доповідач - Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Карнаух В.В.
при секретарі: Бондаренко І.В.
особи, які беруть участь у розгляді справи: відповідно до ст. 304-1 ЦПК України розгляд справи здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про перерахунок пенсії, стягнення не донараховної пенсії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міського районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі - УПФУ в Центрально-Міського районі м. Кривого Рогу) про перерахунок пенсії, стягнення не донараховної пенсії та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що йому, як ліквідатору аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи, не проводився перерахунок пенсії, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Уточнивши позовні вимоги, просив суд поновити строк звернення до суду з позовом, зобов'язати відповідача сплатити на його користь недораховану з 01.01.2006 року по 01.07.2009 року пенсію по інвалідності в розмірі 77771,90 грн., додаткову пенсію за вказаний період в розмірі 11169,96 грн.; сплачувати йому щомісячно, починаючи з 01.07.2009 року пенсію по інвалідності в розмірі 3984 грн. та додаткову пенсію в розмірі 373,50 грн., а також сплатити компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Центрально-Міського районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2
Зобов'язано УПФУ в Центрально-Міського районі м. Кривого Рогу провести перерахунок ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, інваліду 2-ї групи, у відповідності з вимогами встановленими ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, розрахованих відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2006 року по 01.07.2009 року з урахуванням сум, що ним отримані.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин показник мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», й не враховано, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС визначається Кабінетом Міністрів України, а також не звернуто уваги на відсутність підстав для перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, не перевірено наявність у відповідача бюджетних коштів для виплати пенсій. Крім того, вважає, що судом необґрунтовано поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом за 2006-2008 роки за відсутності доказів, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду за наявними у справі матеріалами, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС.
З 20.07.1997 року ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому призначено державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, починаючи з 01.01.2006 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту порушення відповідачем вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні на користь позивача розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, й нарахування останніх в розмірі меншому ніж передбаченому діючим Законом в період з 01.01.2006 року по 01.07.2009 року, й обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити її перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону.
Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2006 року по 01.07.2009 року в розмірах, встановленими ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в редакції до 01.01.2008 року, розмір пенсії для інвалідів 1-ї групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не міг бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
28.12.2007 р. № 107-VІ внесені зміни до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії інвалідів II групи - учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження не може бути нижчим 150% прожиткового мінімуму
для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ , згідно з якими
особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам II групи - 20%
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 22.05.2008 року редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була поновлена, й їх дія на 2009 рік не зупинялася, й положення цих статей не змінювалися.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 01.01.2006 року по 01.01.2008, а також з 22 травня 2008 року по 31.07.2009 року розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу проводився відповідачем, виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру 19,91 грн. а з 28.05.2008 року - у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (а.с. 18-20).
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу застосуванню підлягає ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Колегія судців не приймає до уваги посилання відповідача на ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 зазначеного Закону при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин показника розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний бюджетний рік. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Крім того, колегія суддів враховує, що право позивача на отримання та державної пенсії щомісячної додаткової пенсії за шкоду завдану здоров'ю не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, як на тому наполягав відповідач, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відповідач не може посилатися на відсутність коштів як на підставу для невиконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Обґрунтованими колегія суддів вважає і висновки суду першої інстанції в частині визнання поважними причин пропущення строку звернення до суду з позовом, а посилання відповідача на не дослідження судом першої інстанції поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом - безпідставними.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, у розмірах, які визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В той же час, суд першої інстанції безпідставно зобов'язав відповідача зробити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не врахувавши, що в зазначений період діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, які внесено Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як вбачається з довідки від 26.06.2009 року, виданої УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (а.с. 14), у період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, ОСОБА_2 отримував держану пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах не менших, ніж ті, які були встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, які внесено Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, висновки суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року є помилковим, оскільки УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, в зазначений період часу, діяло на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року - скасуванню на підставі п.3, п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанова суду не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2010 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провести перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року скасувати та в цій частині позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: