АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а -1373 /2006року Головуючий по 1-й інстанції:
Турченко Т.В. Суддя-доповідач: Буленко О.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 31 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Буленка О.О. Судців : Чічіля В.А., Карнауха П.М. При секретарі: Болдирєвій В.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м.Полтави від «10» березня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перерахунок і стягнення аліментів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, який в ході судового розгляду справи змінила і доповнила, та прохала стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 заборгованість по аліментам.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Також зазначила, що відповідач проживає окремо та матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, вихованням дитини не займається.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 10 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено за безпідставністю.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1, в своїй апеляційній скарзі прохає його скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Вказала, що судом порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судом вірно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На даний час шлюб між сторонами розірвано.
Також судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 23.07.1992 року з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення повноліття дитини.
Однак, суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не врахував матеріальне становище ОСОБА_2, а саме довідки про нарахування заробітної плати відповідачу за 2001 рік в сумі 5121,06 грн., за 2002 рік в сумі 6173,94 грн., за 2003 рік в сумі 1272,54 грн., за 2004 рік в сумі 508,27 грн. (а.с.26-30).
Таким чином, при постановленні рішення судом не було взято до уваги нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за місцем роботи згідно вищевказаних довідок за період з 01.01.2001 року по 28.08.2004 року, згідно яких підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в сумі 3268 грн. 95 коп.
За таких обставин, колегія судців вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 10 березня 2006 року скасувати в частині стягнення аліментів за місцем роботи.
Постановити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця АДРЕСА_2 Роспахівського району Тамбовської області, проживає мПолтава вул. АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за період з 01 січня 2001 року по 28 серпня 2004 року в сумі 3268 грн. 95 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.